Дрейсіг Вільгельм Федорович

Дрейсіг Вільгельм Федорович (1770, Галле, Пруссія — 1819, Харків) — декан медичного факультету Імператорського Харківського університету (1813—1815), доктор медицини, професор, перший директор харківської терапевтичної університетської клініки.

Дрейсіг Вільгельм Федорович
Народився	1770  Галле, Магдебурзьке герцогство, Прусське королівство
Помер	1819
Діяльність	науковець
Alma mater	Університет Мартіна Лютера
Науковий ступінь	доктор медицини (1793)

Життєпис

Дрейсіг Вільгельм Федорович народився в 1770 р. у родині директора соляних заводів Пруссії, в місті Галле.

У 1787 р. закінчив гімназію.

Одержавши середню освіту, у 1787 р., вступив на медичний факультет до Галльського університету, де навчався фізиці, хімії, математиці, історії, філософії та особливу уваги приділив медичним наукам. Не полишаючи навчання, займався практикою в університетській клініці.

1793 р. (Ерфурт) — блискуче захистив дисертацію: «De ophtalmia neohatorum», отримав ступінь доктора медицини та посаду екстраординарного професора.

14 років працював у Саксонії, де мав багату медичну практику в різних містах (Кверфурт, Дрезден, Пирче, Кенігштедт).

У 1805 р. Рада Харківського університету обрала Дрейсіга Вільгельма Федоровича, а у 1807 р. затвердила ординарним професором на кафедру загальної та спеціальної патології та терапії. Оскільки університетська клініка ще не була організована, В. Ф. Дрейсіг займався приватною лікарською практикою і мав репутацію грамотного лікаря серед населення Харкова^[1].

У 1814 р. була відкрита одна з перших університетських клінік, директором якої став Вільгельм Федорович Дрейсіг. Він з успіхом проводив там практичні заняття^[2].

Дрейсіг Вільгельм Федорович вів активне університетське життя: брав участь у виборах професорів на нові кафедри, був університетським лікарем, неодноразово обирався деканом факультету та членом різних комісій^[2].

В. Ф. Дрейсіг помер у 1819 р. у Харкові від нервової гарячки^[1].

Наукові праці

Протягом років медичної практики у Саксонії Дрейсіг В. Ф. написав наступні твори: «Ручная книга патологии хронических болезней», «Ручная книга врачебной диагностики», «Ручная книга врачебной клиники» та інші.