Друга Українська дивізія (синьожупанників)

Друга Українська дивізія — дивізія сформована після Берестейського миру на підставі договору української мирової делегації з Німецькою імперією (заходами Союзу визволення України) з українських полонених із таборів у Німеччині: Раштат, Вецляр, Зальцведель.

Друга Українська дивізія
На службі	квітень 1918
Країни	УНР
Належність	Армія УНР
Тип	піхота
Чисельність	6000 козаків та 300 старшин.
Командування
Визначні командувачі	Володимир Пухтаєвич

Історія

Друга Українська дивізія була сформована, а потім роззброїна та розпущена у с. Голоби на Волині, ще перед її переїздом до Києва.

Чимало синьожупанників відіграло позитивну роль у державному житті України і увійшли до інших військових формацій. Спроби відновлення синьожупанників за Директорії УНР привели лише до створення 7 Синього полку в складі Третьої Залізної стрілецької дивізії.

Однострій

2-га Українська дивізія була повністю одягнена у ту форму, в якій вояки прибули до Ковельського повіту із таборів для військовополонених. Для презентабельності 10 березня в дивізію було відправлено 20 комплектів синьожупанної уніформи. Цей одяг було роздано штабу дивізії, німецькому сотнику — представнику німецького командування і дев'ятьом старшинам 8-го Українського козацького полку.

Див. також

• Сірожупанники
• Синьожупанники

Посилання

• Синьожупанники // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
• Синьожупанники // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1736. — 1000 екз.
• Козаки-Синьожупанники Німеччина табір м. Вецляр