Друга лінія (метрополітен Торонто)

Друга лінія (метрополітен Торонто) також відома як Лінія Блур-Денфорт (англ. Line 2 Bloor–Danforth) — одна з ліній метрополітену в місті Торонто, провінція Онтаріо, Канада.

Друга лінія
Метрополітен Торонто
Відкриття першої ділянки	1966 рік
Довжина, км	26,2 км
Кількість станцій	31
Наземні ділянки	Переважно підземна

Історія

Практично одразу після відкриття першої лінії метрополітену Торонто у 1954 році, почалися розмови про будівництво другої лінії. Остаточно проект нової лінії був затверджений наприкінці 1958 року та незабаром розпочалося будівництво. Початкова дільниця лінії «Кїл»-«Вудбайн» відкрита у 1966 році складалася з 20 станцій. Приблизно за два роки лінія була розширена в обох напрямках; в західному напрямку на 6 станцій та в східному на 3 станції. Наступне розширення лінії сталося у 1980 році, були відкриті сучасні західна кінцева станція «Кіплінг» та східна «Кеннеді», після цього розвиток лінії надовго припинився.

Лінія

Маршрут лінії проходить із заходу на схід через центр міста, на трьох центральних станціях можливо здійснити пересадку на першу лінію. Інтервал руху потягів на лінії починається від 2 — 3 хвилин у годину пік, у міжпікові години збільшується до 4 — 5 хвилин. Вночі, коли метрополітен не працює, на маршруті лінії курсують нічні автобуси.

Станції

Більшість станції на лінії підземні та мають берегові платформи. Всі станції побудовані однотипними, без якихось архітектурних прикрас. Станції з заходу на північний схід.

Друга лінія
Назва українською	Назва англійською	Пересадка	Координати	Тип	Дата відкриття	Вигляд
«Кіплінг»	«Kipling»		43°38′14″ пн. ш. 79°32′10″ зх. д.	Наземна, крита з острівною платформою	21 листопада 1980
«Ізлінгтон»	«Islington»		43°38′43″ пн. ш. 79°31′28″ зх. д.	Підземна з острівною платформою	10 травня 1968
«Роял Йорк»	«Royal York»		43°38′53″ пн. ш. 79°30′41″ зх. д.	Підземна з береговими платформами
«Олд-Мілл»	«Old Mill»		43°39′00″ пн. ш. 79°29′41″ зх. д.	Напівпідземна з береговими платформами
«Джейн»	«Jane»		43°38′59.7″ пн. ш. 79°29′02″ зх. д.	Підземна з береговими платформами
«Раннімід»	«Runnymede»		43°39′06″ пн. ш. 79°28′33″ зх. д.	Підземна з береговими платформами
«Гай парк»	«High Park»		43°39′14″ пн. ш. 79°28′00″ зх. д.	Напівпідземна з береговими платформами
«Кіл»	«Keele»		43°39′20″ пн. ш. 79°27′35″ зх. д.	Напівпідземна з береговими платформами	26 лютого 1966
«Дандас Вест»	«Dundas West»		43°39′25″ пн. ш. 79°27′10″ зх. д.	Підземна з береговими платформами
«Ленсдаун»	«Lansdowne»		43°39′33″ пн. ш. 79°26′34″ зх. д.	Підземна з береговими платформами
«Дафферін»	«Dufferin»		43°39′36″ пн. ш. 79°26′08″ зх. д.	Підземна з береговими платформами
«Оссінґтон»	«Ossington»		43°39′44″ пн. ш. 79°25′36″ зх. д.	Підземна з береговими платформами
«Крісті»	«Christie»		43°39′51″ пн. ш. 79°25′06″ зх. д.	Підземна з береговими платформами
«Батерст»	«Bathurst»		43°39′58″ пн. ш. 79°24′40″ зх. д.	Підземна з береговими платформами
«Спадайна»	«Spadina»	Перша лінія	43°40′02″ пн. ш. 79°24′14″ зх. д.	Підземна з береговими платформами
«Сент-Джордж»	«St. George»	Перша лінія	43°40′05″ пн. ш. 79°23′59″ зх. д.	Підземна з острівною платформою
«Бей»	«Bay»		43°40′13″ пн. ш. 79°23′24″ зх. д.	Підземна з острівною платформою
«Блур-Янґ»	«Bloor–Yonge»	Перша лінія	43°40′16″ пн. ш. 79°23′09″ зх. д.	Підземна з острівною платформою
«Шерборн»	«Sherbourne»		43°40′20″ пн. ш. 79°22′35″ зх. д.	Підземна з береговими платформами
«Кесл Франк»	«Castle Frank»		43°40′25″ пн. ш. 79°22′08″ зх. д.	Підземна з береговими платформами
«Бродв'ю»	«Broadview»		43°40′37″ пн. ш. 79°21′30″ зх. д.
«Честер»	«Chester»		43°40′42″ пн. ш. 79°21′09″ зх. д.	Підземна з береговими платформами
«Пейп»	«Pape»		43°40′48″ пн. ш. 79°20′42″ зх. д.	Підземна з береговими платформами
«Донлендс»	«Donlands»		43°40′52″ пн. ш. 79°20′16″ зх. д.	Підземна з береговими платформами
«Ґрінвуд»	«Greenwood»		43°40′57″ пн. ш. 79°19′49″ зх. д.	Підземна з береговими платформами
«Коксвелл»	«Coxwell»		43°41′03″ пн. ш. 79°19′23″ зх. д.	Підземна з береговими платформами
«Вудбайн»	«Woodbine»		43°41′11″ пн. ш. 79°18′46″ зх. д.	Підземна з береговими платформами
«Мейн-стріт»	«Main Street»		43°41′20.5″ пн. ш. 79°18′06″ зх. д.	Підземна з береговими платформами	10 травня 1968
«Вікторія-Парк»	«Victoria Park»		43°41′42″ пн. ш. 79°17′19″ зх. д.	Естакадна з береговими платформами
«Ворден»	«Warden»		43°42′41″ пн. ш. 79°16′47″ зх. д.	Естакадна з острівною платформою
«Кеннеді»	«Kennedy»	Третя лінія	43°43′57″ пн. ш. 79°15′49″ зх. д.	Підземна з острівною платформою	21 листопада 1980

Розвиток

Проектується розширення лінії на схід, нова дільниця повинна замінити собою існуючу Третю лінію^[1]. Відкрита у 1985 році Третя лінія побудована у вигляді легкого метро та зараз потребує суттєвої реконструкції. Також через різний тип вагонів та різну ширину колії на лініях, пасажирам доводиться здійснювати пересадку з потягів легкого метро на потяги метрополітену на станції «Кеннеді», що створює додаткові незручності. Тому було прийняте рішення ліквідувати третю лінію, а замість неї до 2026 року побудувати нову підземну дільницю другої лінії.

Галерея

• 
  Вихід зі станції «Раннімід»
• 
  Естакадна частина напівпідземної станції «Олд-Мілл»