Другий Континентальний конгрес

Другий Континентальний конгрес (10 травня 1775 — 1 березня 1781) — з'їзд депутатів від 13 північноамериканських колоній Великої Британії. Рішення про скликання другого континентального конгресу було прийнято в ході Першого Континентального конгресу в 1774. У роботі другого континентального Конгресу брали участь 65 депутатів від усіх північноамериканських колоній, хоча представники від Джорджії приєдналися до Конгресу тільки 20 липня. Багато депутатів були ще з Першого Континентального конгресу, а серед нових депутатів виділялись Бенджамін Франклін від Пенсильванії та Джон Генкок від Массачусетсу. Протягом двох тижнів президентом було обрано Генкока, а Томас Джефферсон замінив попереднього президента Пейтона Рендольфа як представник від Вірджинії^[2]. Фактично другий Континентальний конгрес взяв на себе роль національного уряду в ході Війни за незалежність США.

Другий Континентальний конгрес
Дата створення / заснування	10 травня 1775
Країна	США
Місце розташування	Філадельфія
Керівний орган	President of the Continental Congressd
Розташування штаб-квартири	Індепенденс-голл
Попередник	Перший Континентальний конгрес
Наступник	Congress of the Confederationd
Замінений на	Congress of the Confederationd
На заміну	Перший Континентальний конгрес
Час/дата початку	10 травня 1775
Час/дата закінчення	1 березня 1781
Кількість учасників	65
Час/дата припинення існування	1 березня 1781

Картина Джона Трумбулла (англ. John Trumbull) «Декларація незалежності». Комітет з п'яти осіб представляє проект Декларації незалежності США Другому Континентальному Конгресу^[1]

Результати роботи Конгресу

• 14 липня 1775 року Конгрес ухвалив рішення про створення Континентальної армії та призначив Джорджа Вашингтона головнокомандувачем військом США.
• 10 травня 1776 року Конгрес видав резолюцію, за якою будь-якій колонії, яка не має уряду, слід сформувати уряд.
• 15 травня 1776 року Конгрес видав преамбулу, в якій пропонувалося відмовитися від присяги вірності англійській короні.
• 4 липня 1776 року була підписана Декларація незалежності США, яка стала найважливішим документом, виробленим в ході роботи конгресу. Декларація незалежності стала першим документом, в якому колонії іменувалися, як «Сполучені Штати Америки».
• 15 листопада 1777 року були видані «Статті Конфедерації», які стали першим конституційним документом Сполучених Штатів.
• 1 березня 1781 року делегати Меріленда, останнім з 13 штатів, що ратифікував Статті Конфедерації, підписали їх на засіданні Конгресу, після чого Статті набрали чинності. Зі вступом в силу Статей Конфедерації Другий Континентальний конгрес продовжив роботу як Конгрес Конфедерації/