Дублянський Олександр Павлович

Дублянський Олександр Павлович (14 березня 1713 — після 1784) — Генеральний суддя за правління гетьмана Кирила Розумовського в 1762—1764 рр., Генеральний суддя Генерального суду (1770—1781 рр.) під час Глухівського періоду в історії України, бунчуковий товариш, дійсний статський радник (1781 р.).

Олександр Павлович Дублянський
Прапор Генеральний суддя
1762 — 1764
Попередник:	Горленко Яким Іванович
Спадкоємець:	не призначався
Прапор Генеральний суддя Генерального суду
1770 — 1781
Народження:	14 березня 1713(1713-03-14)
Смерть:	після 1784
Країна:	Гетьманщина
Рід:	Дублянські
Батько:	Дублянський Павло Романович
Шлюб:	Гудович Дарія Андріївна (1714 — ?)
Діти:	Федір, Василь, Андрій, Яків, Степан, Іван, Пелагея, Олена Рославець, Ганна Долинська, Марія.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дублянський (прізвище).

Освіта та початок діяльності

Народився єдиним сином в родині стародубського полового писаря Павла Романовича Дублянського.

2 грудня 1735 року за «військові служби батька» на його місце так як один у батька був син його приймають в службу під бунчуковий знак гетьманський (1735—1762 — ?).

У 1750 році знаходиться на службі в Стародубській полковій рахунковій комісії.

В Універсалі гетьмана Кирила Розумовського у липні 1761 року говорилось:

ради ныне впредь до бытия настоящего в том полку полковника, определены от нас бунч. товарищи Александр Дублянский и Петр Миклашевский ко управлению тем Старод. полком, к присутствию в полковой старод. канцелярии, обще с имеючимись при полку в наличности полковыми старшинами…[1]

На час обрання до Генеральної військової канцелярії О.Дублянський входив до колегіального управління Стародубським полком разом з Петром Андрійовичем Миклашевським^[2].

Суддя в Глухові

Обійняв уряд Генерального судді 8 березня 1762 року за правління гетьмана Кирила Розумовського.

Під час існування Другої Малоросійської колегії у 1770—1781 роках працював Генеральним суддею Генерального суду разом із суддею Іллею Журманом^[3].

Володіння та сім'я

В 1781 році після виходу на пенсію отримав звання дійсний статський радник та у володіння за ранг генерального судді село Суворове нині Путивльському районі Сумської області. Він був власником 56 посполитих дворів у селі, в яких було 62 хати^[4]

Станом на 1737 рік володів у Мглинській сотні житловими дворами, включаючи один двір в слободі Олександрівка.

Одружився з Дарією Андріївною Гудович (1714 — ?).

Їх донька Олена була дружиною бунчукового товариша Йосипа Васильовича Рославця (1725 — ?).

Ще одна донька Ганна була одружена з бунчуковим товаришем Петром Григоровичем Долинським (1758 — ?)^[5].

На пенсії жив будинку із «шістнадцяти покоїв», що побудував його батько, у селі Дідово нині село Мишківського сільського поселення Стародубського району Брянської області. Володів 378 душами.