Дуфанець Олексій Федорович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дуфанець.

Олексій Федорович Дуфанець (1 квітня 1931, Черкаси, ґміна Черкаси, Львівський повіт, Львівське воєводство, Польська республіка, нині Львівського району, Львівської області, Україна — 2017) — український художник і педагог; член Спілки радянських художників України з 1988 року.

Дуфанець Олексій Федорович
Народження	1 квітня 1931(1931-04-01)  Черкаси, ґміна Черкаси, Львівський повіт, Львівське воєводство, Польська республіка
Смерть	2017
Країна	Польська Республіка  СРСР  Україна
Навчання	Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1962)
Вчитель	Довбошинський Данило Данилович, Курилич Михайло Васильович і Манастирський Вітольд Антонович
Діяльність	художник, педагог
Відомі учні	Гавришкевич Ігор Степанович, Луцик Володимир Васильович, Лоїк Григорій Іванович, Манюк Орест Ярославович і Зінець Сергій Іванович
Працівник	Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва
Член	Спілка радянських художників України

Біографія

Народився 1 квітня 1931 року в селі Черкаси (нині Львівського району, Львівської області, Україна). 1962 року закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва, де навчався, зокрема, у Данила Довбошинського, Михайла Курилича, Вітольда Манастирського.

Упродовж 1962—1967 років, та з 1969 року за сумісництвом працював художником-постановником, головним художником на Львівській студії телебачення. З 1967 року — у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва/ Львівській національній академії мистецтв: у 1992—1999 роках — завідувач кафедри рисунку, з 1999 року — виконувач обов'язків професора, з 2001 року — доцент. Серед учнів: Гавришкевич Ігор Степанович, Зінець Сергій Іванович, Луцик Володимир Васильович, Лоїк Григорій Іванович, Манюк Орест Ярославович.

Жив у Львові в будинку на вулиці Раковського, 10, квартира 44^[1]. Помер у 2017 році^[2].

Творчість

Працював у галузях декоративно-ужиткового мистецтва і станкової графіки. Серед робіт:

• серії ілюстрацій за мотивами творів Ліни Костенко (1965), Василя Стефаника (1971);
• ілюстрації за мотивами казки Івана Франка «Заєць та Ведмідь» (1986);
• серія графічних портретів «Їхні руки пахнуть хлібом» (1972—1987);
• серії акварелей «Мотиви Прикарпаття» та «Карпатські мотиви» (обидві — 1978—2000);
• серії естампів і монотипій «Визволення» (1974—1996) та «Коли батьки захищали Батьківщину» (1975—1994);
• серія портретів митців і педагогів «Знайомі профілі» (1990—2006);
• проєкт іконостаса церкви села Черкас (1998);

Ліногравюри

• «Депутація» (1986);
• серія «Народні традиції» (1989—1993);
• «Чумацький Шлях» (1990);

графічні портрети

• «Богдан» (2002);
• «Думи гетьмана (Іван Мазепа)» (2003);
• «Тарас» (2006).

Автор оформлення:

• телепередач, телевистав і телефільмів, зокрема: «Мандрівки серця», 1962; «Дума про Борислав», 1963; «Тисяча кроків на схід», 1964; «Пісні Верховини», 1965; «Слово про Якуба Шелю», 1966; серії «Сестри Річинські», 1966—1968; телефільма «Залицяльники», 1968;
• Львівського музею історії релігії (1969—1971);
• інтер'єру приймальні Львівської міської ради (1975—1977).

Брав участь у республіканських, всесоюзних, міжнародних художніх виставках з 1967 року. Персональні виставки відбулися у Львові у 2001 та 2006 роках.

Окремі роботи художника зберігаються у Літературно-меморіальному музеї Івана Франка у Львові, Луганському художньому музеї, Національному музеї у Львові, Острозькому краєзнавчому музеї.