Дьєрдь Долгої

Дьєрдь Долгої (Довгай) (угор. Dolhay György; 1652 — 1708) — останній представник роду Довгаї, власник величезних володінь в долинах річок Боржава, Іза та Вішеу, площа яких становила близько 400 000 акрів.^[1]

Дьєрдь Долгої (Довгай)
Псевдо	угор. Dolhay György
Народився	1652(1652)
Помер	1708(1708) Хуст
Місце проживання	Довге, Хуст
Діяльність	ішпан комітату Мармарош
Термін	1703–1705
Рід	Долгаї
Батько	Пал Долгої (Довгай)
Мати	Борбала Кекенешдь
У шлюбі з	Крістіна Чебі Поґані
Герб

Участь у національно-визвольній війні

Дьєрдь Долгої був прихильником «короля куруців» — Імре Текелі, з яким мав родинні зв’язки по материнській лінії Бетлен—Редей. Протягом 1703–1711 років брав активну участь у національно-визвольній війні. Був призначений Ференцом ІІ Ракоці ішпаном комітату Мармарош та каштеляном Хустського замку^[1]. Обіймав цю посаду протягом 1703—1705 років.

Спадщина

Дьєрдь Долгої помер у 1708 році^[1]. Похований в крипті Єлизаветинського костелу м. Хуст^[2].

Єдина дочка Дьєрдя померла у ранньому віці. Відтак після смерті Дьєрдя Долгої розпочалась боротьба за його спадщину. Судова тяганина тривала між землевласником з роду Телекі та родичами Дьєрдя — родиною Петровай де Долгої. Зрештою власником маєтків Дьєрдя Долгої в долині Боржави став граф Ласло Телекі.

Див. також

• Довгаї
• Довге