Дюнкерська евакуація

Дюнкерська евакуація, кодова назва Операція «Динамо» — військова операція з евакуації формувань британських, французьких та бельгійських військ, що опинилися притиснутими Вермахтом до атлантичного узбережжя в ході битви за Дюнкерк на північному сході Французької республіки.

Операція «Динамо»
Французька кампанія
Британська корабельна артилерія прикриває евакуацію союзних військ з району Дюнкерка. 29 травня 1940 Британська корабельна артилерія прикриває евакуацію союзних військ з району Дюнкерка. 29 травня 1940
51°03′27″ пн. ш. 2°21′27″ сх. д.
Дата: 26 травня — 3 червня 1940 Місце: Дюнкерк, Французька республіка Результат: в цілому союзникам вдалося евакуювати усі британські війська та значну частину французьких та бельгійських
Сторони
Велика Британія  Бельгія  Франція	Третій Рейх
Командувачі
Вінстон Черчилль Джон Стендіш Горт Бертрам Рамсей Александер Гаролд Джордж	Герд фон Рундштедт Федор фон Бок
Військові сили
338 226 військових евакуйовано ( 198 229 139 997)	141 дивізія
Втрати
30 000-40 000 захоплено в полон 177 літаків 2 472 гармат, 65 000 автомашин та 20 000 мотоциклів; 377 000 тон матеріальних засобів 9 міноносців ( 6 3) ~200 суден	240 літаків

Найбільша військово-рятувальна операція у світовій історії

Передісторія

10 травня 1940 року Німеччина розпочала план «Ґельб»: план блискавичної війни проти Бельгії, Нідерландів та Люксембургу. Після його успішної реалізації Німеччина почала план «Рот»: блискавичного вторгнення до Франції в обхід потужних укріплень лінії Мажино. Таким чином Британський експедиційний корпус (10 дивізій), французький 16-й корпус (18 дивізій), та залишки бельгійських військ (12 дивізій) — були блокованими та притиснуті до моря в районі Гравлін, Аррас, Брюгге.

Після цього Кабінет Вінстона Черчілля та Британське Адміралтейство вирішили евакуювати частини британського експедиційного корпусу.

Перебіг операції

Мапа трьох маршрутів евакуації військ союзників

Через відомий «стоп-наказ» Гітлера, німецькі війська зупинилися на рубежах, захоплених навколо плацдарму союзників, що дозволило британському військовому командуванню організувати операцію з евакуації з Франції британського експедиційного корпусу та частини союзницьких сил.

Приготування до евакуації почалися 20 травня. Командувачем був призначений віце-адмірал Бертрам Рамсей.

Наказ про евакуацію був відданий 26 травня.

З 26 травня до ранку 3 червня 1940 британському уряду вдалося провести операцію з евакуації на Британські острови власного експедиційного корпусу та частин союзних військ Франції та Бельгії.

Для проведення евакуації в ніч з 28 на 29 травня британський експедиційний корпус та 16-й французький корпус здійснили блискавичний марш-кидок на місце посадки на евакуаційні судна — вузький плацдарм біля морського узбережжя Дюнкерка. Два інших французьких корпуси, що прикривали Лілль і, можливо, мали за мету прорватися на південь до основних французьких сил, опинилися в оточенні і були змушені скласти зброю, в тому числі — через відсутність боєприпасів.

В посадці на судна для евакуації перевага надавалась британцям: до 31 травня було евакуйовано понад 100 тис. британців і 15 тис. французів. Це викликало додаткове напруження між британським та французьким командуванням.

Для евакуації були задіяні переважно британські військові, торговельні та рибальські судна, а також катери та яхти місцевих жителів. Для збору флотилії адміралтейство також звернулось через BBC до власників маломірних суден. В евакуації взяли участь 860 кораблів британських та французьких ВМС.

Втрати

Через обмеження часу та бомбардування німців, евакуації підлягала тільки жива сила. Уся наявна військова техніка, в тому числі технічне забезпечення трьох танкових бригад, одна з яких була щойно висаджена британцями 25 травня, були покинуті.

Британські експедиційні війська (БЕВ) втратили 68 000 солдатів (померлих, поранених, зниклих або захоплених) з 10 травня до перемир'я Франції і нацистської Німеччини 22 червня. ^[1] 3500 британців було вбито ^[2] і 13 053 поранено.^[3] Все важке обладнання повинно було бути покинутим. У Франції залишилося 2472 гармати, 20 000 мотоциклів та майже 65 000 інших транспортних засобів; Також було залишено 377 000 тонн магазинів, більше 68 000 тонн боєприпасів та 147 000 тонн палива. ^[4] Майже всі 445 британських танків, які були відправлені до Франції з БЕВ, були залишені.^[5]

Також значними втратами Королівського флоту в операції були 6 ескадрених міноносців (HMS Grafton (H89),^[6] HMS Grenade (H86),^[7] HMS Wakeful (H88),^[8] і HMS Basilisk (H11), HMS Havant (H32), HMS Keith).^[9]

Повітряні сили Великої Британії втратили 145 літальних апаратів, з яких, щонайменше, 42 були Спітфайрами, а Люфтваффе за дев'ять днів «операції Динамо» втратив 156 літальних апаратів^[10], у тому числі 35, яких було знищено кораблями Королівського флоту (плюс 21 пошкоджений) протягом шести днів з 27 травня — 1 червня.^[11]

ВМС Британії втратило 226 кораблів. Ворожі втрати складали 243 кораблі.^[12]

Підсумки операції

В результаті проведення операції «Динамо», з 26 травня по 4 червня 1940 року, було евакуйовано 338 226 військових, з них 215 тис. британців, 123 тис. французів і бельгійців, в тому числі 50 тис. чоловік було евакуйовано силами французького флоту ще 59 тисяч британців були вивезені до початку операції.

Дюнкерська евакуація стала своєрідною компенсацією за військову катастрофу у Франції. Британцям вдалося зберегти боєздатну армію, яка дає змогу продовження війни. Операція з евакуації підняла бойовий дух у Великій Британії, що мало велике значення для подальших подій.

У мистецтві

У кінематографі

• «Місіс Мінівер» (1942)
• «Дюнкерк» (1958)
• «Спокута» (2007)
• «Темні часи» (2017)
• «Дюнкерк» — художній фільм режисера Крістофера Нолана, 2017.

Світлини

• 
• 
• 
  Британське рибацьке судно в Дюнкерку
• 
  Пошкоджений французький есмінець «Bourrasque» з евакуйованими з Дюнкерка вояками