Дяченко Лідія Олексіївна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дяченко.

Лі́дія Олексі́ївна Дяче́нко (нар. 16 січня 1956(19560116), с. Семиполки Броварського району Київської області) — українська акторка, провідна майстриня сцени Київського академічного обласного музично-драматичного театру імені П. К. Саксаганського, народна артистка України (2015).^[1]

Дяченко Лідія Олексіївна
Народилася	16 січня 1956(1956-01-16) (69 років) с. Семиполки Броварського району Київської області
Громадянство	Україна
Місце проживання	Біла Церква
Діяльність	театральна акторка, артистка розмовного жанру, педагог
Відома завдяки	провідний майстер сцени Київського академічного обласного музично-драматичного театру імені П. К. Саксаганського
Нагороди	Орден княгині Ольги ІІІ ступеня Народна артистка України (2015)

Життєпис

1977 — закінчила Київський інститут культури (викладач А. Гузєєв).

1977—1980 — викладачка Тульчинського культурно-освітнього училища.

1980—1982 — артистка розмовного жанру вокально-інструментального ансамблю «Калина» Черкаської філармонії.

1982—1983 — організаторка Будинку культури Черкаського ВО «Азот».

З 1983 — акторка Київського академічного обласного музично-драматичного театру імені П. К. Саксаганського в м. Біла Церква.

Ролі

• Анеля («Дами і гусари» А. Фредро)
• Баба Шура («Любов і голуби» В. Гуркіна)
• Баба Феня («По сусідству живемо» С. Лобозьорова)
• Гапуся («Весілля в Малинівці» Л. Юхвіда)
• Марфа Семенівна («Жіночий бунт» за М. Шолоховим)
• Мотя («Марія» О. Кудрявцева)
• Наташа («Ми йдемо дивитися „Чапаєва“» О. Данилова)
• Одарка («Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ'яненка)
• Туманчикова («Святий і грішний» М. Варфоломєєва)
• Ханума («Ханума» за А. Цагарелі)
• Чухниха («Віддавали батька в прийми» В. Канівця)

Визнання

• 2004 — заслужена артистка України^[2]
• 2005 — Орден княгині Ольги III ступеня^[3]
• 2015 — народна артистка України