Діамела Ельтіт

Діамела Ельтіт (ісп. Diamela Eltit; нар. 24 серпня 1947(19470824), Сантьяго) — чилійська письменниця.

Діамела Ельтіт
Ім'я при народженні	ісп. Ana Diamela Nadine Eltit González
Народилася	24 серпня 1947(1947-08-24)[1] (78 років)  Сантьяго, Чилі[2]
Країна	Чилі
Діяльність	письменниця, мисткиня, педагог, викладачка університету, video artist
Сфера роботи	теорія літератури[3] і literature written by womend[3]
Alma mater	Чилійський університет і Католицький університет Чилі
Знання мов	іспанська[4][3]
Magnum opus	E. Luminatad[5]
Батько	Carlos Humberto Eltit Gonzálezd
Мати	María Raquel González Gonzálezd
У шлюбі з	Raúl Zuritad і Jorge Arrated
Нагороди	ґрант Ґуґґенгайма Premio Iberoamericano de Letras José Donosod (2010) FIL Awardd (2021, 2021) José María Arguedas Prized (2020) Carlos Fuentes International Prize for Literary Creation in the Spanish Languaged (2021) premio a la literaturad (2018)
Діамела Ельтіт у Вікісховищі

Біографія

Викладала літературу у Технологічному університеті. З 1979 року входила до авангардного Колективу художніх дій (ісп. CADA), до якого також входив чилійський поет Рауль Суріта. CADA протистояла авторитарній культурній політиці Піночета. Діамела Ельтіт брала активну участь у діяльності групи: виступала з маніфестами, виступала співорганізоторкою колективних акцій. Усвідомлений маргіналізм та протистояння мейнстріму визначили експериментальну поетику романів Ельтіт.

У 1990 — 1993 роках вона була культурним аташе Чилі в Мексиці. Неодноразово працювала в університетах США як запрошений професор. Її чоловік, колишній голова Соціалістичної партії Чилі Хорхе Аррате, у 2009 році висувався на посаду президенти від коаліції Комуністичної, Гуманістичної та низки менших ліворадикальних та лівохристиянських груп.

Творчість

Основна тема творів Діамели Ельтіт — вплив технологій насильства та панування на повсякденне життя, стосунки між людьми, мову та форми спілкування в умовах диктатури.

Романи Ельтіт перекладені англійською, вони привертають увагу американських та британських дослідників.

Романи

• Lumpérica (1983)
• Por la patria (1986)
• El cuarto mundo (1988)
• El padre m ío (1989)
• Vaca sagrada (1991)
• El infarto del alma (1994)
• Los vigilantes (1994)
• Los trabajadores de la muerte (1998)
• Mano de obra (2002)
• Puño y letra (2005)
• Jamás el fuego nunca (2007)
• Impuesto a la carne (2010, номінація на національну премію в галузі мистецтв Альтасор)
• Fuerzas especiales (2013)

Інтерв'ю

• Morales L. Conversaciones con Diamela Eltit. Santiago: Editorial Cuarto Propio, 1998

Визнання

Премія Хосе Доносо (2010).