Дік Стоктон (тенісист)

Дік Стоктон (англ. Dick Stockton; нар. 18 лютого 1951) — колишній американський тенісист. Найвищу одиночну позицію світового рейтингу — 8 місце досяг 31 жовтня, 1977, парну — 13 місце — 30 серпня, 1977 року. Здобув 8 одиночних та 16 парних титулів. Найвищим досягненням на турнірах Великого шолома були перемоги в змішаному парному розряді. Завершив кар'єру 1986 року.

Дік Стоктон Dick Stockton
Громадянство	США
Місце проживання	Шарлотсвілл, США
Дата народження	18 лютого 1951(1951-02-18) (74 роки)
Місце народження	Нью-Йорк, Н-Й, США
Зріст	188 см
Вага	82 кг
Початок кар'єри	1971
Завершення кар'єри	1986
Робоча рука	права (одноручний бекгенд)
Призові, USD	$1,063,385
Одиночний розряд
Матчів в/п	379–264 (на рівні Туру ATP, турнірів Великого шлему і Кубка Девіса)
Титулів	8
Найвища позиція	Ранг 8 (31 жовтня 1977)
Мейджори
Австралія	3р (1977Jan)
Ролан Гаррос	ПФ (1978)
Вімблдон	ПФ (1974)
США	ЧФ (1976, 1977)
Парний розряд
Матчів в/п	328–207 (на рівні Туру ATP, турнірів Великого шлему і Кубка Девіса)
Титулів	16
Найвища позиція	Ранг 13 (30 серпня 1977)

Фінали за кар'єру

Одиночний розряд: 18 (8–10)

Результат	W-L	Рік	Турнір	Покриття	Суперник	Рахунок
Поразка	0–1	1971	Меріон, США	Тверде	Кларк Гребнер	2–6, 4–6, 7–6, 5–7
Поразка	0–2	1973	Miami WCT, США	Тверде	Род Лейвер	6–7, 3–6, 5–7
Перемога	1–2	1974	Atlanta WCT, США	Ґрунт	Їржі Гржебець	6–2, 6–1
Поразка	1–3	1974	Шарлотт, США	Ґрунт	Джефф Боров'як	4–6, 7–5, 6–7
Перемога	2–3	1974	Мельбурн, Австралія	Трава	Джефф Мастерз	6–2, 6–3, 6–2
Поразка	2–4	1975	Fort Worth WCT, США	Тверде	Джон Александер	6–7, 6–4, 3–6
Перемога	3–4	1975	Сан-Антоніо, США	Тверде	Стен Сміт	7–5, 2–6, 7–6
Поразка	3–5	1975	Washington Indoor WCT, США	Килим	Марк Кокс	2–6, 6–7
Перемога	4–5	1976	Lagos WCT, Нігерія[a]	Ґрунт	Артур Еш	6–3, 6–2
Поразка	4–6	1976	Sydney International, Австралія	Трава	Тоні Роч	3–6, 6–3, 3–6, 4–6
Перемога	5–6	1977	Philadelphia WCT, США	Килим	Джиммі Коннорс	3–6, 6–4, 3–6, 6–1, 6–2
Перемога	6–6	1977	Toronto Indoor WCT, Канада	Килим	Джиммі Коннорс	5–6, RET.
Перемога	7–6	1977	Роттердам, Нідерланди	Килим	Іліє Настасе	2–6, 6–3, 6–3
Поразка	7–7	1977	Даллас, США – WCT Finals	Килим	Джиммі Коннорс	7–6, 1–6, 4–6, 3–6
Поразка	7–8	1978	Birmingham WCT, США	Килим	Б'єрн Борг	6–7, 5–7
Перемога	8–8	1978	Літл-Рок, США	Килим	Генк Пфістер	6–4, 3–5, RET.
Поразка	8–9	1978	Сан-Франциско, США	Килим	Джон Макінрой	6–2, 6–7, 2–6
Поразка	8–10	1981	Саут-Орандж, США	Ґрунт	Шломо Глікштейн	3–6, 7–5, 4–6

Парний розряд: 31 (16–15)

Результат	Ранг	Рік	Турнір	Покриття	Партнер	Суперники	Рахунок
Поразка	1.	1971	Меріон, США	Тверде	Чак Маккінлі	Кларк Гребнер Джим Осборн	6–7, 3–6
Поразка	2.	1972	Колумбус, США	Тверде	Чак Маккінлі	Джиммі Коннорс Панчо Гонсалес	3–6, 5–7
Перемога	1.	1973	Philadelphia WCT, США	Килим	Браян Готтфрід	Рой Емерсон Род Лейвер	4–6, 6–3, 6–4
Перемога	2.	1973	Лас-Вегас, США	Тверде	Браян Готтфрід	Кен Роузволл Фред Столл	6–7, 6–4, 6–4
Перемога	3.	1973	Форт-Верт, США	Тверде	Браян Готтфрід	Овен Девідсон Джон Ньюкомб	7–6, 6–4
Поразка	3.	1974	Atlanta WCT, США	Ґрунт	Браян Готтфрід	Роберт Лутц Стен Сміт	3–6, 6–3, 6–7
Поразка	4.	1974	Орландо, США	Ґрунт	Браян Готтфрід	Овен Девідсон Джон Ньюкомб	6–7, 3–6
Перемога	4.	1974	Мауї, США	Тверде	Роско Теннер	Овен Девідсон Джон Ньюкомб	6–3, 7–6
Поразка	5.	1975	Philadelphia WCT, США	Килим	Ерік ван Діллен	Браян Готтфрід Рауль Рамірес	6–3, 3–6, 6–7
Перемога	5.	1975	Toronto Indoor WCT, Канада	Килим	Ерік ван Діллен	Ананд Амрітрадж Віджай Амрітрадж	6–4, 7–5, 6–1
Перемога	6.	1975	Мемфіс, США	Килим	Ерік ван Діллен	Марк Кокс Кліфф Дрісдейл	1–6, 7–5, 6–4
Перемога	7.	1976	Сан-Франциско, США	Килим	Роско Теннер	Браян Готтфрід Боб Г'юїтт	6–3, 6–4
Поразка	6.	1976	Мауї, США	Тверде	Роско Теннер	Реймонд Мур Аллан Стоун	7–6, 3–6, 4–6
Перемога	8.	1976	Перт, Австралія	Тверде	Роско Теннер	Боб Кармайкл Ісмаїл Ель-Шафей	6–7, 6–1, 6–2
Перемога	9.	1977	Аделаїда, Австралія	Трава	Кліфф Летчер	Сід Болл Кім Ворвік	6–3, 4–6, 6–4
Поразка	7.	1977	St. Louis WCT, США	Килим	Віджай Амрітрадж	Іліє Настасе Адріано Панатта	4–6, 6–3, 6–7
Поразка	8.	1977	Роттердам, Нідерланди	Килим	Віджай Амрітрадж	Войцех Фібак Том Оккер	4–6, 4–6
Перемога	10.	1977	Masters Doubles, Нью-Йорк	Килим	Віджай Амрітрадж	Вітас Ґерулайтіс Адріано Панатта	7–6, 7–6, 4–6, 6–3
Перемога	11.	1977	Сан-Франциско, США	Килим	Марті Ріссен	Фред Макнеер Шервуд Стюарт	6–4, 1–6, 6–4
Поразка	9.	1978	Birmingham WCT, США	Килим	Фрю Макміллан	Вітас Ґерулайтіс Сенді Меєр	6–3, 1–6, 6–7
Перемога	12.	1978	Новий Орлеан, США	Килим	Ерік ван Діллен	Ісмаїл Ель-Шафей Браян Феерлі	7–6, 6–3
Перемога	13.	1978	Клівленд, США	Тверде	Ерік ван Діллен	Рік Фішер Брюс Менсон	6–1, 6–4
Перемога	14.	1979	Бірмінгем, США	Килим	Стен Сміт	Іліє Настасе Том Оккер	6–2, 6–3
Поразка	10.	1979	Мемфіс, США	Килим	Фрю Макміллан	Войцех Фібак Том Оккер	4–6, 4–6
Перемога	15.	1980	Талса, США	Тверде (i)	Роберт Лутц	Франсіско Гонсалес Вен Вінітскі	2–6, 7–6, 6–2
Поразка	11.	1980	Бангкок, Таїланд	Килим	Том Оккер	Ферді Тейган Браян Тічер	6–7, 6–7
Поразка	12.	1981	Денвер, США	Килим	Мел Перселл	Ендрю Паттісон Балч Волтс	3–6, 4–6
Поразка	13.	1982	Indian Wells Open, США	Тверде	Джон Ллойд	Браян Готтфрід Рауль Рамірес	4–6, 6–3, 2–6
Поразка	14.	1982	Forest Hills WCT, США	Ґрунт	Ерік ван Діллен	Трейсі Ділатт Йохан Крік	4–6, 6–3, 3–6
Перемога	16.	1982	Гартфорд (Коннектикут), США	Килим	Роберт Луц	Майк Кейгілл Трейсі Ділатт	7–6, 6–3
Поразка	15.	1983	Саут-Орандж, США	Ґрунт	Джон Ллойд	Фріц Бунінг Том Кейн	2–6, 5–7

Нотатки

1. Турнір перервали на стадії півфіналу через спробу державного перевороту в Нігерії, а відбувся фінал 2 квітня під час турніру Caracas WCT^[1].