Дисцина щитоподібна

Дисцина щитоподібна, дисцина щитовидна (Discina ancilis (Pers.) Sacc.) — вид грибів родини дисцинових (Discinaceae), роду дисцина (Discina).

?Дисцина щитоподібна
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Гриби (Fungi)
Відділ:	Аскомікотові гриби (Ascomycota)
Клас:	Аскоміцети (Ascomycetes)
Порядок:	Пецицальні (Pezizales)
Родина:	Дисцинові (Discinaceae)
Рід:	Дисцина (Discina)
Вид:	Дисцина щитоподібна
Біноміальна назва
Discina ancilis
Синоніми
Gyromitra ancilis (Pers.) Kreisel 1984[1] Gyromitra perlata (Fr.) Harmaja 1969[2] Acetabula ancilis (Pers.) Lambotte 1880[3] Discina perlata (Fr.) Fr. 1849[4] Peziza ancilis (Pers.) 1822[5] Peziza perlata Fr. 1822[6]
Посилання
Вікісховище:	Discina ancilis
MB:	248544
IF:	248544

Будова

Апотеції 2-15 см в діаметрі, спочатку чашеподібні, із загорнутим всередину краєм, потім розпростерті, часто неправильної форми, хвилясто-складчасті, м'ясисто-хрящуваті, ззовні гладкі, світло-жовті, коричнюваті або розовуваті, з ребристою ніжкою 0,5-1 см довжиною, 05,-1 см товщиною, що не відділяються від шапинки. Нижня частина матова білувата або сіра. М'якоть тонка, крихка, без вираженого запаху. Споровий порошок білий.

Дисцина щотоподібна

Поширення та середовище існування

Сапротроф. На ґрунті (пісок) навколо пеньків, що розкладаються у хвойних (найчастіше посеред сосен) лісах, навесні. Поодиноко або групами. З квітня до липня.

Практичне використання

За деякими джерелами вид належить до отруйних грибів, тому що містить гіромітрин. Деякі ж автори відносять його до умовно-їстівних низької якості чи, навіть, їстівних.

Джерела

• Грибы СССР / М. В. Горленко, М. А. Бондрацева, Л. В. Гарибова и др.; Отв. ред. М. В. Горленко. — М.: Мысль, 1980. — 303 с., ил., 40 . пл. — (Справочники-определители географа и путешественника)
• Зерова М. Я. Визначник грибів України / С. Ф. Морочковський, М. Я. Зерова, З. Г. Лавітська, М. Ф. Смітська // Аскоміцети. – Т. 2, – К. : Наук. думка, 1969. – с. 353