Любарський-Письменний Євген Євгенович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Любарський.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Письменний.

Євген Євгенович Любарський-Письменний (1882, м. Харків — червень 1919, м. Львів) — український громадський і політичний діяч, адвокат.

Євген Євгенович Любарський-Письменний
Загальна інформація
Народження	1882(1882) м. Харків
Смерть	6.1919 м. Тернопіль (вогнепальна рана )
Військова служба
Приналежність	УНР

Життєпис

Народився 1882 року у Харкові^[1][2]. Здобув правничу освіту у Петербурзькому ліцеї правознавства^[2]. У 1902 році був одним зі співзасновників Української народної партії^[3]. Опісля продовжував вивчати право за кордоном у Льєжі та Парижі^[2]. Проживав у Бельгії^[4]. Працював адвокатом^[5]. Здобув науковий ступінь кандидата наук^[5]. Був членом Наукового товариства імені Шевченка^[5]. У 1909 році став секретарем Української Громади в Парижі^[4]. Під час Першої світової війни брав активну участь у Союзі визволення України^[2].

Пізніше став членом Української демократично-хліборобської партії^[2].

Під час польсько-української війни захоплений в полон польськими військами у Тернополі^[2]. У червні 1919 року розстріляний поляками у Львові^[2]. В Україні у померлого залишилися дружина і двоє малих дітей^[2].

В'ячеслав Липинський в некролозі в «Хліборобській Україні» назвав Евгена Любарського-Письменного «одним з видатніших українських еміґрантів передвоєнного часу» та «великим патріотом і кришталево чесною, незлобивою людиною»^[2].