Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Євронімус
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Е́йстейн О́шет (норв. Øystein Aarseth; 22 березня 1968, Егерсунн, Норвегія — 10 серпня 1993, Осло) — норвезький метал-музикант. Сценічний псевдонім — Euronymous, взятий (у зміненому вигляді) з назви пісні гурту Hellhammer «Eurynomos» (демо Satanic Rites, 1983). Разом з басистом Некробутчером і барабанщиком Мангеймом заснував колектив Mayhem, де був гітаристом.
З 1984 по 1993 — гітарист, композитор і ідеолог Mayhem. Відкрив магазин «Гельвете» (Helvete, з букмол «пекло»), у якому продавалась важка «зла» музика (блек-, дез-, треш-метал).
Організував лейбл «Posercorpse Music» / «Deathlike Silence Productions», на якому записувались гурти Burzum, Abruptum, Merciless. Лідер антихристиянської музичної спільноти «The Inner Black Circle of Norway», куди увійшли учасники команд Darkthrone, Burzum, Immortal, Thorns, Enslaved, Arcturus і Emperor.
Remove ads
Біографія
Узагальнити
Перспектива
1984–1991
Ошет сформував Mayhem у 1984 році разом із басистом Некробутчером (Йорн Стубберуд) і барабанщиком Кетілом Манхеймом. У той час він носив сценічний псевдонім Деструктор (Destructor), але пізніше змінив своє ім’я на Євронімус (Euronymous),[1] що походить від імені демона Євронімуса, який надихнув однойменну пісню Hellhammer.
Влітку 1986 року Євронімус, Некробутчер і Джон «Металіон» Крістіансен відвідали німецький треш-метал-гурт Assassin і записали демо Metalion in the Park під назвою Checker Patrol, Металіон записав бек-вокал у заголовній пісні «Metalion in the Park».[2]
У 1988 році Пер «Dead» Олін став вокалістом Mayhem, а Ян Аксель «Hellhammer» Бломберг став їхнім барабанщиком. До 1991 року Дед, Євронімус і Хеллхаммер жили в будинку в лісі поблизу Кракстада, який використовувався як місце для репетицій гурту. Басист Mayhem Некробутчер розповів, що за час спільного проживання Дед і Євронімус «дуже діяли один одному на нерви» і «зрештою не були справжніми друзями».[3] Хеллхаммер згадує, що одного разу Дед пішов спати в лісі, тому що Євронімус грав синтезаторну музику, яку Дед ненавидів. Потім Євронімус вийшов на вулицю і почав стріляти в повітря з дробовика.[4] Варг Вікернес стверджує, що Дед одного разу вдарив Євронімуса ножем.[5]
8 квітня 1991 року Дед був знайдений Євронімусом мертвим у своєму будинку з розрізаними зап'ястями та пораненням в голову з рушниці. Його смерть розцінили як самогубство. Перш ніж викликати поліцію, Євронімус пішов у магазин та купив одноразову камеру, за допомогою якої він сфотографував тіло, переставивши деякі речі.[6][7][8] Одна з цих фотографій пізніше була використана як обкладинка контрабандного концертного альбому: The Dawn of the Black Hearts.[9]
Євронімус використав самогубство Деда, щоб створити «злий» імідж Mayhem і стверджував, що Дед убив себе, тому що блек-метал став «модним» і комерціалізувався.[10] Згодом поширилися чутки про те, що Євронімус приготував рагу з шматочків мозку Деда та зробив намиста з шматочків його черепа.[11] Пізніше гурт спростував перші чутки, але підтвердив, що останні були правдою.[9][11] Крім того, Євронімус стверджував, що дарував ці намиста музикантам, яких він вважав гідними,[12] що було підтверджено кількома іншими учасниками сцени, такими як Борд «Фауст» Ейтун[13] та Металіон.[14] Морган Штайнмаєр Хаканссон з Marduk також підтвердив це і те, що він також володіє шматочком мозкової речовини Деда, а також свинцем від пострілу з рушниці, які були подаровані йому Євронімусом.[13]
Пізніше Некробутчер припустив, що зробити фотографії та змусити інших побачити їх було способом для Євронімуса впоратися з шоком від того, що він побачив свого друга мертвим.[15][16] Він стверджував, що Євронімус «потрапив у світ фантазій».[17] Фауст з Emperor вважає, що самогубство Деда «позначило момент, коли під керівництвом Євронімуса блек-метал-сцена почала свою одержимість усім сатанинським і злим».[16] Кетіль Манхейм сказав, що після самогубства Євронімус «намагався бути настільки ж екстремальним, наскільки і говорив».[18] Самогубство спричинило розрив між Євронімусом та деякими його друзями, яким було огидне його ставлення до самогубства Деда та поведінки Євронімуса після цього. Некробутчер припинив свою дружбу з Євронімусом.[19] Таким чином, після самогубства у Mayhem залишилося лише двоє учасників: гітарист Євронімус і барабанщик Хеллхаммер. Новим вокалістом і басистом Mayhem був найнятий Стіан "Occultus" Йоганнсен. Однак це було недовго; він покинув групу після того, як отримав погрозу вбивством від Євронімуса.[20]
1991–1993
У травні-червні 1991 року[21] Євронімус відкрив магазин платівок під назвою «Helvete»[22] (в перекладі з норвезької helvete означає «пекло») на Schweigaards gate 56 в Осло. Норвезькі блек-метал музиканти часто зустрічалися в підвалі магазину, включно з двома учасниками Mayhem, учасниками Emperor, Варгом «Графом Грішнакхом» Вікернесом з Burzum та Снорре «Blackthorn» Ruch of Thorns. Євронімус також заснував незалежний звукозаписний лейбл під назвою Deathlike Silence Productions, який базувався в Helvete. Він випустив альбоми норвезьких гуртів Mayhem і Burzum, а також шведських гуртів Merciless і Abruptum. Євронімус, Варг[23] і гітарист Emperor Томас «Самот» Гауген[24] жили в Helvete в різний час. Там же жив і працював барабанщик Emperor Фауст. Стіни магазину були пофарбовані в чорний колір і прикрашені середньовічною зброєю, плакатами оркестрів і дисками з зображеннями, а на вітрині був надгробок з полістиролу.[25]
Згідно з Occultus, приміщення, яке орендував Євронімус, «було занадто великим, а орендна плата була занадто високою. Ось чому воно ніколи не було добре». Під саму крамницю була використана лише невелика частина будівлі.[26] Тим не менш, він став центром норвезької блек-метал сцени. Металіон, автор фензину Slayer, сказав, що відкриття Helvete було «створенням усієї норвезької Black Metal сцени».[27]
Євронімус допомагав багатьом молодим групам на сцені, особливо Emperor і Enslaved, обидва з яких він рекомендував для Candlelight Records.[28] Іхсан з Emperor сказав, що «якщо вам довіряли, якщо вони знали, що ви серйозні у своїх поглядах, вас приймала» сцена Helvete.[29] Євронімус взяв Вікернеса, який був на п'ять років молодший за нього, під свою опіку: запросивши його грати на бас-гітарі з Mayhem і запропонувавши випустити його музику як Burzum.[30] Однак стверджується, що їхня дружба переросла в суперництво. Озираючись назад, Фауст сказав: «Це звучить дуже безглуздо, але я думаю, що між ними було невелике змагання, щоб побачити, хто може бути злішим. Це створило дуже складну ситуацію, особливо для Євронімуса, який хотів гламуру та З ним було багато диму, але не так багато вогню».[25]
6 червня 1992 року Фантофтська ставкірка в Бергені була зруйнована підпалом. Вікернеса серйозно підозрювали як винуватця, але так і не засудили.[31] Відбулася хвиля підпалів церков по всій Норвегії, вчинених музикантами та шанувальниками норвезької блек-метал сцени.[22][32] Євронімус був присутній під час підпалу каплиці Холменколлена разом з Вікернесом і Фаустом,[33][34][35][36] які були засуджені за підпал після смерті Євронімуса. Фауст каже, що вважає, що Євронімус долучився, тому що «відчував, що повинен довести, що він може бути частиною цього, а не лише на задньому плані».[25] Одночасно з випуском альбому Mayhem De Mysteriis Dom Sathanas, Вікернес і Євронімус нібито планували розбомбити собор Нідароса, який зображений на обкладинці альбому. Смерть Євронімуса в серпні 1993 року поставила крапку в цьому плані і призупинила випуск альбому.[37]
У січні 1993 року стаття в одній із найбільших норвезьких газет Bergens Tidende привернула увагу ЗМІ до блек-метал-сцени. Варг Вікернес (використовуючи свій псевдонім Граф Грішнак) дав анонімне інтерв’ю журналісту газети, в якому він стверджував, що спалив церкви та вбив людину в Ліллегаммері.[38] За словами Вікернеса, анонімне інтерв'ю планували він і Євронімус. Мета, за його словами, полягала в тому, щоб налякати людей, популяризувати блек-метал і отримати більше клієнтів для Helvete.[39] Він додав, що інтерв'ю не виявило нічого, що могло б довести його причетність до будь-якого злочину. Однак до моменту друку статті Вікернеса вже заарештували. Деякі інші учасники події також були заарештовані та допитані, але всіх відпустили через відсутність доказів. Сам Вікернес був звільнений у березні 1993 року також через відсутність доказів.[40] Той місяць, Kerrang! опублікував статтю про норвезьку блек-метал сцену. У ньому Євронімус і Вікернес представили себе лідерами войовничої культової групи «сатанінських терористів». Євронімус стверджував, що Helvete допомагає фінансувати її діяльність, але сказав, що він не бере безпосередньої участі в її злочинах, тому що, якби його спіймали, організація розвалилася б.[41]
Після епізоду Bergens Tidende Euronymous вирішив закрити Helvete, оскільки він почав привертати увагу поліції та ЗМІ. Вікернес і автори «Володарів хаосу» стверджують, що батьки Євронімуса тиснули на нього, щоб він закрив Helvete.[42][41]
Remove ads
Смерть
Узагальнити
Перспектива
Євронімуса убив Варґ Вікернес у 1993 році.[43] Справжні причини вбивства залишаються предметом суперечок. За однією з версій, убивство стало результатом ідеологічних розбіжностей і боротьби за вплив у Чорному колі. Але були й інші причини конфлікту. Так, записи Burzum у той час виходили на DSP. Варґ хотів видавати їх на власному лейблі, котрий і створив у 1993 році, підписавши контракт із компанією Voices Of Wonder. Однак, Варг стверджував, що Євронімус не повернув йому виручки від продажу альбому Burzum, так само як і позичених для його видання грошей. Другий повноформатний альбом Det Som Engang Var вийшов уже на Voices Of Wonder, однак компанія розірвала контракт із Варґом і повернула йому непродані копії після вбивства Євронімуса та публікації ряду пронацистських висловлювань Вікернеса. На суді Варґ оголосив, що Євронімус сам намагався вбити його, а дії Варґа були самообороною (так само він стверджує і зараз).
У ніч на 11 серпня Варґ Вікернес і Снорре Раш (засновник і єдиний учасник блек-метал групи Thorns) прийшли до дому Євронімуса в Осло. Після короткої суперечки Варг кілька разів ударив Євронімуса ножем. Поліція виявила 2 рани на голові, 5 на шиї і 16 на спині. Сам Вікернес стверджував, що Євронімус під час бійки намагався дістати ніж або рушницю, що лежали в іншій кімнаті, а більшість ран з'явилася через те, що Євронімус упав на скло. Варґа заарештували 10 днів потому. При арешті поліція виявила в нього вдома велику кількість вибухових речовин. Варґ стверджував, що збирався підірвати Blitz House — популярне місце зібрань активістів лівих організацій у Осло.
У той час Mayhem записували альбом De Mysteriis Dom Sathanas, де сесійним бас-гітаристом був Варґ Вікернес. Сім'я Євронімуса просила ударника Mayhem Гелгамера переписати партії бас-гітари, однак Гелгамер не вмів грати на басі й не став нічого змінювати, але на буклеті альбому у якості музик вказані тільки Гелгамер і Євронімус.
Remove ads
Погляди на релігію
Узагальнити
Перспектива
В інтерв'ю Євронімус казав, що він теїстичний сатаніст.[44][45] В інтерв’ю Есі Лагденпера, що відбулося в серпні 1993 року, Євронімус заявив:[44]
 |
Я вірю в рогатого диявола, персоніфікованого сатану. На мій погляд, усі інші форми сатанізму — дурниця. [...] Сатанізм походить від релігійного християнства, і там він залишиться. Я релігійна людина і буду боротися з тими, хто неправильно використовує Його ім’я. Люди не повинні вірити в себе та бути індивідуалістами. Вони повинні СКОРИТИСЯ, бути РАБАМИ релігії. |  |
Теїстичний сатанізм, який підтримував Євронімус, був інверсією римо-католицької догми,[46][44] і він стверджував: «Ми прославляємо зло і сліпо віримо в божественне створіння, як у християнина». Про зв’язок між релігією та наукою він сказав: «Вчені не можуть спростувати [...] релігію. Як би ви не намагалися, ви не можете пояснити Всесвіт. Ви не можете залишити поза увагою релігійну віру». [47]
Він виступав проти сатанинських і окультних вчень Антона ЛаВея та Алістера Кроулі, оскільки, на відміну від Євронімуса, вони пропагували те, що він вважав «миром» і комерційною легковажністю, а також індивідуалізм на противагу догмі.[44][45] Він сказав, що «ніколи не прийме будь-яку групу, яка проповідує ідеї Церкви Сатани, оскільки вони просто зграя свободолюбних і життєлюбних атеїстів, і вони стоять прямо проти мене».[44] Коли його запитали, що він думає про кодекс Кроулі: «роби, що хочеш, буде весь закон», він відповів: «Люди повинні робити те, що МИ від них хочемо. Ми проти свободи, і змусили групу з Рогаланда Норвегія—Belsebub—розділитися».[47]
Як зазначалося раніше, деякі з тих, хто знав Євронімуса, стверджують, що його «крайній сатанинський образ» був вчинком. У той час як Mortiis сказав, що Євронімус «був таким прихильником диявола, що ви не повірите»,[48] у документальному фільмі про блек-метал «Поки нас не забере світло» Варг Вікернес стверджував, що Євронімус не був сатаністом. Він сказав: «Для Ейстейн все було про імідж, і він хотів здаватися екстремальним. Він хотів, щоб люди вважали його екстремалом; найекстремальнішим з усіх. Але він не хотів бути екстремалом і насправді ним не був».[49] Хоча Металіон, який товаришував як з Вікернесом, так і з Євронімусом, коли останній помер, і називав Євронімуса своїм найкращим другом,[50] писав, що «деякі люди на нашій сцені читали кілька книжок і вважали себе сатаністами», він не робив таких заяв про Євронімуса.[51] Тенебріс (імовірно Йон Недтвейдт[50]) із Мізантропічного Люциферіанського Ордену, шведського сатанинського ордену, сформованого в 1995 році, писав, що «тоді, в 1991 році, речі переважно стосувалися блек-металу та ідеологічного сатанізму [...] і начебто стояли і впали разом з Євронімусом і його крамницею. Тому він зник з його смертю в 1993 році».[52]
Згодом деякі представники норвезької сцени почали дотримуватися язичництва. Пізніше Вікернес стверджував, що Євронімус — «одержимий цією «сатаністською» річчю» — не схвалював пропагування Вікернесом язичництва.[53] Хоча Євронімус не виявив явного несхвалення язичництва і випустив перший альбом язичницького гурту Enslaved, Vikingligr Veldi, на Deathlike Silence Productions.
Remove ads
Дискографія
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads