Егіль Естенстад

Егіль Естенстад (норв. Egil Østenstad, нар. 2 січня 1972, Гаугесун) — норвезький футболіст, що грав на позиції нападника.

Егіль Естенстад
Егіль Естенстад
Особисті дані
Повне ім'я	Егіль Йоган Естенстад
Народження	2 січня 1972(1972-01-02) (53 роки)
	Гаугесун, Норвегія
Зріст	180 см
Громадянство	Норвегія
Позиція	нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1990–1996 «Вікінг» 128 (54) 1996–1999 «Саутгемптон» 96 (28) 1999–2003 «Блекберн Роверз» 62 (12) 2001 →  «Манчестер Сіті» 4 (0) 2003–2004 «Рейнджерс» 11 (0) 2004–2005 «Вікінг» 33 (16)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1993–2005 Норегія 18 (6)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Виступав на батьківщині за клуб «Вікінг» і у Британії за «Саутгемптон», «Блекберн Роверз», «Манчестер Сіті» та «Рейнджерс», а також національну збірну Норвегії, з якою був учасником чемпіонату світу.

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1990 року виступами за команду клубу «Вікінг», в якій провів шість сезонів, взявши участь у 128 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Вікінга», був основним гравцем атакувальної ланки команди і одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,42 голу за гру першості і допоміг клубу виграти титул чемпіонат Норвегії в 1991 році.

3 жовтня 1996 року перейшов у «Саутгемптон». У Прем'єр-лізі дебютував 13 жовтня в матчі проти «Ковентрі Сіті» (1:1). Вже 26 жовтня в своїй третій грі він забив хет-трик у ворота «Манчестер Юнайтед» (6:3)^[1]. У Саутгемптоні він створив атакувальний дует з Метью Ле Тісьє, і в перший сезон забив 9 голів. В наступних двох сезонах був основним гравцем, але з приходом Мар'янса Пахарса втратив місце на полі. За три роки у складі «святих» Естенстад забив 28 м'ячів у 96 матчах Прем'єр-ліги і ще п'ять м'ячів у 13 кубкових іграх.

Через це 18 серпня 1999 року Естенстад перейшов у клуб Першого дивізіону «Блекберн Роверз», якому у сезоні 2000/01 допоміг повернутись в Прем'єр-лігу, хоча і частину того сезону провів в оренді в «Манчестер Сіті». Тим не менш після повернення перестав потрапляти в основний склад і за наступні два сезони забив лише один гол в 21 грі.

30 серпня 2003 року перейшов у щотландський «Рейнджерс», де також надовго не затримався.

Завершив професійну ігрову кар'єру у рідному клубі «Вікінг», куди він повернувся 2004 року і захищав кольори до припинення виступів на професійному рівні у 2005 році.

Виступи за збірну

1 серпня 1993 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Норвегії в товариському матчі проти Фарерських островів (7:0), в яких забив два голи у своєму дебютному матчі.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1998 року у Франції, де зіграв лише в матчі з Шотландією (1:1).

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 13 років, провів у формі головної команди країни 18 матчів, забивши 6 голів.

Титули і досягнення

Командні

• Чемпіон Норвегії (1):

«Вікінг»: 1991

Особисті

• Футболіст року у «Саутгемптоні»: 1997