Едемов Ісмаїл Серверович

Едемов Ісмаїл Серверович (6 лютого 1985, с. Новоолексіївка, Херсонська область, Україна — 18 липня 2014, м. Попасна, Луганська область, Україна) — український військовослужбовець, командир 6 відділення 2 взводу спецпризначення 2 роти Батальйону «Донбас».

Ісмаїл Едемов Ісмаїл Серверович Едемов
Загальна інформація
Народження	6 лютого 1985(1985-02-06) с. Новоолексіївка, Херсонська область, УРСР
Смерть	18 липня 2014(2014-07-18) (29 років) м. Попасна, Луганської області, Україна (Зниклий без вісті)
Громадянство	Україна
Національність	кримський татарин
Псевдо	Аскер
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Національна гвардія
Рід військ	Війська МВС України
Формування	«Донбас»
Війни / битви	Війна на сході України Бої під Попасною (2014—2021)

Життєпис

Ісмаїл Едемов народився 6 лютого 1985 року в селі Новоолексіївка, Херсонської області України. Дід Ісмаїла, Халіл Конфетчієв, був родом із Балаклави. Під час Другої світової війни він воював у партизанському загоні, був оборонцем Севастополя і отримав нагороди, але це не вберегло його родину від депортації в Ташкент.^[1] Лише в 70-х роках змогли переїхати ближче до Криму, в Новоолексіївку.

В 2002 році Ісмаїл закінчив Новоолексіївську ЗОШ. 24 травня 2003 прийняв присягу Україні і служив в ЗСУ до 4 листопада 2004 року.

Війна на сході України (з 2014 року)

Після окупації Криму та вторгнення на Донбас російських військ, Ісмаїл кинув кетмень вдома і сказав родині:

«Я йду захищати Україну від ворогів!»

Кілька місяців було навчання у Дніпропетровській області, його зарахували у батальйон «Донбас». У липні 2014 разом з іншими добровольцями батальону прибув у м. Артемівськ (минула назва міста Бахмут). Його 2-й роті було поставлено перше завдання — звільнити від ворогів містечко Попасна Луганської області.

Едемов І.С. та Джемілєв М.

В день коли був збитий «Боїнг» російськими терористами, Ісмаїл зателефонував матері і заспокоїв її, що у нього все добре і переводять у інше місце.^[2]

Під час штурму міста Первомайськ (минула назва міста Сокологірськ), в районі АЗС Ісмаїл був поранений у груди. Санітар Роман Лашко (на псевдо Марганець) розпочав робити перев'язку, але сам був поранений від ворожої міни. В цей час почалась контратака ворога, що потіснила підрозділ Едемова. Відступаючи, добровольці на псевдо Куба, Гром і Бісо по черзі допомогали Ісмаїлу рухатись. Але в один з моментів бою ця допомога зупинилась, бо Ісмаїл вже не міг рухатись.

Евакуаційна група на БТР на місці бою тіла Ісмаїла Едемова не знайшла.^[3] Залишились батько і мати^[4].

Вшанування пам'яті

У 2016 році, в телепередачі "Крим.Реалії" один із випусків присвячений пам’яті і допомозі в пошуках Ісмаїла Едемова.^[5]