Едмонія Льюїс

Мері Едмонія Льюїс (англ. Mary Edmonia Lewis; (4 липня 1845(18450704), Олбані, штат Нью-Йорк — 17 вересня 1907) — американська скульпторка афро-індіанського походження.

Едмонія Льюїс
Ім'я при народженні	англ. Mary Edmonia Lewis
Псевдо	Wildfire[1]
Народилася	4 липня 1844(1844-07-04)[2][3]  Greenbush[d], Ренсселер, Нью-Йорк, США[3]
Померла	17 вересня 1907(1907-09-17)[3][2][4] (63 роки)  Гаммерсміт, Гаммерсміт і Фулем, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Сполучене Королівство[5]
Поховання	St Mary's Catholic Cemetery, Kensal Greend
Країна	США
Національність	афроамериканці[6][7][…] і Оджибва[8]
Місце проживання	США Італія
Діяльність	скульпторка, мисткиня
Галузь	скульптура
Alma mater	Оберлінський коледжd[6] і Oberlin Academyd
Вчителі	Edward Augustus Brackettd[6]
Знання мов	англійська[9]
Жанр	портрет[6]
Magnum opus	Hiawatha and Minnehahad і The Death of Cleopatrad
Сайт	edmonialewis.com
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Льюїс.

Життєпис

Молодість, освіта

Народилася в місті Олбані, штат Нью-Йорк. Батько — гаїтянин африканського походження, мати — з індіанського племені чіппева. Батьки померли, коли вона була дитиною, у момент їх смерті її точний вік не був відомий. Едмонія разом зі старшим братом жили в сім'ї родичів матері в Ніагара-Фоллс. Через три роки брат запропонував їй відмовитися від роботи вдома і вступити до школи.

Навчалася в підготовчому Оберлін-коледжі в Огайо — одному з перших навчальних закладів США, куди приймали жінок різних рас. Саме там Едмонія зацікавилася скульптурою і почала свою кар'єру в мистецтві^[10].

Інцидент в Оберлін-коледжі

Під час зимового семестру 1862 році, всього через кілька тижнів після початку Громадянської війни в США, Едмонія поїхала кататися на санях з двома подругами по коледжу, Марією Майлз і Христиною Еннес. Потім вона запросила їх додому на випивку. Незабаром після цього Майлз і Еннес серйозно захворіли. Лікарі прийшли до висновку, що до них в організм потрапила якась отрута, і навіть не були впевнені в тому, що вони виживуть. Через кілька днів подруги пішли на поправку, тому влада не стала вживати ніяких заходів.

Проте, розсерджені містяни підстерегли Едмонію Льюїс вночі і серйозно її побили^[11]. Відповідальних за побиття не знайшли^[12]. Напад викликав суспільний резонанс, і поліція заарештувала Льюїс за звинуваченням в отруєнні подруг. Від імені коледжу на процесі її захищав випускник коледжу, єдиний юрист-афроамериканець в Оберліні, Джон Мерсер Ленгстон^[en]. Хоча більшість свідків дали свідчення проти Льюїс, а сама Льюїс відмовилася від свідчень, Ленгстону вдалося переконати суд в її невинності.

Скульптор

Після закінчення коледжу Льюїс переїхала до Бостона, де продовжувала займатися скульпторською діяльністю. Вона навчалася у відомого скульптора Едварда Брекета^[en]. Працюючи у Брекета, Льюїс познайомилася з полковником Робертом Ґулдом Шоу, героєм Громадянської війни в США, і створила його скульптуру.

Для продовження навчання і практики вона 1865 року переїхала до Рима^[10]. У Римі Льюїс спеціалізувалася на виготовленні бюстів, відкрила власну майстерню і здобула популярність: в Італії її екзотична зовнішність викликала прямо протилежну реакцію, ніж та, з якою вона стикалася в США. Завдяки навчанню в Римі вона розвинула свою техніку в стилі неокласицизму. Наприклад, вона зображала героїв своїх скульптур не в сучасному одязі, а в давніх тогах або драпіровці^[13].

Через деякий час вона повернулася в США, де продовжила скульпторську роботу. Її твори продавалися за великі гроші. 1873 року в газеті New Orleans Picayune з'явилася стаття з твердженням, що «Едмонія Льюїс незаконно привласнила 50 000 доларів, отриманих як завдаток за майбутню роботу». Зі зростанням популярності її студія стала приваблювати туристів^[14]. Серед тих, чиї бюсти вона створила в той період, були поет Генрі Лонгфелло, аболіціоніст Джон Браун, політик Чарлз Самнер^[en], президент Авраам Лінкольн, письменник Венделл Філліпс. Створену нею скульптуру Лонгфелло поміщено в бібліотеці Гарвардського університету^[10].

Крім бюстів, Льюїс створила низку відомих постатей-скульптур, серед яких «Агар у пустелі» (1866), «Гаявата» (1865), «Шлюб Гаявати» (1865), «Від'їзд Гаявати» (1867), «Мадонна з немовлям» (1867), «Смерть Клеопатри» (1867).

Її скульптура «Вічно вільні» (англ. Forever Free) — одна з найвідоміших робіт в американській скульптурі. Вона зображує пару афроамериканців, які розривають ланцюги^[10].

Льюїс брала участь у кількох виставках, які створили їй славу — в Чикаго (1870), Римі (1871), Філадельфії (1876) — на останній премію, нарівні з нею, отримав ще один афроамериканець, Річард Банністер^[10].

Наприкінці 1880-х років жанр неокласицизму став потроху втрачати популярність, і разом з тим почала втрачати популярність і сама Льюїс. Останні роки життя погано вивчені, спірним є навіть рік її смерті (найчастіше вважалося, що вона померла 1890 року)^[10]. Недавні дослідження показали, що вона до самої своєї смерті жила в Лондоні і померла 1907 року. Льюїс ніколи не виходила заміж і, наскільки відомо, дітей не мала^[15].

Список творів

Гаявата роботи Льюїс

• Гаявата (Hiawatha), 1868
• Бюст Авраама Лінкольна (Bust of Abraham Lincoln), 1870
• Пробуджена (Awake), 1872
• Агар (Hagar), 1875
• Вічно вільні (Forever Free), 1867
• Полковник Роберт Ґулд Шоу (Colonel Robert Gould Shaw), 1864
• Міннегага (Minnehaha), 1868
• Генрі Вордсворт Лонгфелло (Henry Wordsworth Longfellow), 1868
• Старий виробник стріл і його дочка (The Old Arrow-Maker and His Daughter), 1866
• Смерть Клеопатри (Death of Cleopatra), 1876
• Наречена Весни з вуаллю (Veiled Bride of Spring), 1878

Література

• Collins, Lisa G. «Female Body in Art.» The Art of History. New Jersey: Rutgers UP, 2002.
• Katz, William L., and Paula A. Franklin. «Edmonia Lewis: Sculptor.» Proudly Red and Black. New York: Maxwell Macmillan, 1993.
• Lewis, Samella. «The Diverse Quests for Professional Statues.» African American Art and Artists. Berkeley: University of California P, 2003.
• Perry, Regenia A. «Edmonia Lewis.» Free Within Ourselves. Washington D.C.: National Museum of American Art, 1992.
• Plowden, Martha W. «Edmonia Lewis-Sculptor.» Famous Firsts of Black Women. Gretna: Pelican Company, 1994.
• Tufts, Eleanor. «The Nineteenth Century.» Our Hidden Heritage. New York: Paddington P, 1974.
• Woods, Naurice F. «Mary Edmonia Lewis.» Insuperable Obstacles. Cincinnati: Union Institute Graduate School, 1993.