Едмунд Рендолф

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рендолф.

Е́дмунд Дже́нінгс Ре́ндолф (англ. Edmund Jenings Randolph; 10 серпня 1753—12 вересня 1813) — американський правник, губернатор Вірджинії, Державний секретар США, і перший Генеральний прокурор США.

Едмунд Рендолф Edmund Jenings Randolph
Едмунд Рендолф Edmund Jenings Randolph
2-гий Державний секретар США
2 січня 1794 — 20 серпня 1795
Президент	Джордж Вашингтон
Попередник	Томас Джефферсон
Наступник	Тімоті Пікеринг
1-ший Міністр юстиції США
26 вересня 1789 — 26 січня 1794
Президент	Джордж Вашингтон
Попередник	немає
Наступник	Вільям Бредфорд
Народився	10 серпня 1753(1753-08-10) Вільямсбург, Вірджинія, США[1][2]
Помер	12 вересня 1813(1813-09-12) (60 років) Millwood[d], Кларк, Вірджинія, США[2]
Похований	Old Chapel Cemeteryd[3]
Відомий як	політик, адвокат, дипломат
Країна	США
Alma mater	Коледж Вільяма і Мері
Політична партія	Федералістська
Батько	John Randolphd[4]
Мати	Arianna Vanderheyden Jenningsd[4]
У шлюбі з	Сара Елізабет Ніколас (англ. Sara Elizabeth Nicholas)
Діти	Peyton Randolphd, Lucy Nelson Randolphd, Edmorcia Madison Prestond[5] і Susan Beverley Taylord[5]
Професія	правник, політик
Релігія	Єпископальна церква
Підпис
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився у відомій віргінській родині правників. За сімейною традицією навчався у коледжі Вільяма і Мері, а потім навчався права у свого батька. Революція поділила родину, адже батьки та обидві сестри залишилися лоялістами, а Едмунд та його дядько пристали до патріотів. Обирався делегатом Континентального конгресу і губернатором Вірджинії. Оголосив першу важливу промову на Філадельфійському конвенті (1787), у якій піддав критиці Статті Конфедерації. Як голова вірджинської делегації на конвенті представив Вірджинський план, закликав до зміцнення федерального уряду і пропорційного представництва у Конгресі. Хоча зрештою Конституція вмістила чимало положень, близьких до Вірджинського плану, не підписав її. Проте Джордж Вашингтон переконав його підтримати ратифікацію. В уряді Вашингтона обіймав посади міністра юстиції і державного секретаря.