Едуардо Чільїда

Едуардо Чільїда Хуантегі (ісп. Eduardo Chillida Juantegui^[10]; 10 січня 1924, Сан-Себастьян — 19 серпня 2002, там само) — іспанський скульптор баскського походження.

Едуардо Чільїда
ісп. Eduardo Chillida
Ім'я при народженні	ісп. Eduardo Chillida Juantegui
Псевдо	Chillida Juantegui, Eduardo[1]
Народився	10 січня 1924(1924-01-10)[2][3][…]  Сан-Себастьян, Країна Басків, Іспанія[4]
Помер	19 серпня 2002(2002-08-19)[2][3][…] (78 років)  Сан-Себастьян, Країна Басків, Іспанія[4]  ·хвороба Альцгеймера
Країна	Іспанія[5]
Діяльність	скульптор, ілюстратор, візуальний митець, графік, рисувальник, футболіст
Alma mater	Мадридський університет Комплутенсе, Мадридський технічний університет, Superior Technical School of Architecture of Madridd і Círculo de Bellas Artesd
Знання мов	іспанська[6] і баскська
Членство	Королівська академія мистецтв, Американська академія мистецтв і наук, Баварська академія витончених мистецтв, Американська академія мистецтв та літератури і Академія красних мистецтв Франції
Напрямок	абстракціонізм
Жанр	абстракціонізм
Magnum opus	Peine del Viento XVd, Elogio del horizonted, Elogio del aguad, Монумент толерантностіd, Lugar de Encuentros I, Madridd і La Sirena varadad
Батько	Pedro Chillidad
Родичі	Juan Txillida Ameztoid
Брати, сестри	Gonzalo Chillidad[7]
У шлюбі з	Pilar Belzunce de Carlosd[8]
Діти (8[9] )	Eduardo Txillida Beltzuntzed
Нагороди	Goslarer Kaiserringd премія Кандинського[d] (1960) Praemium Imperiale (1991) Universal Basque Prized (1997) Лауреати премії Вольфа (1984) honorary doctor of the University of Alicanted премія Томаса Франциско Прієтоd (1990) Почесний доктор Мадридського університету Комплутенсеd (2000) Wilhelm Lehmbruck Awardd (1966)
Медіафайли у Вікісховищі

«Топос V» (1986), Барселона

Біографія

Народився у Сан-Себастьяні. Вивчав архітектуру у Мадриді, однак не закінчив навчання. У 1947 році почав кар'єру скульптора. Наступного року вирушив до Парижа, де познайомився з художником і скульптором Пабло Паласуело. У 1950 році, вже одружений, оселився у Віллен-су-Буа (Сена і Уаза) і почав брати участь у виставках. У 1951 році повернувся до Сан-Себастьяна і почав працювати з залізом у кузні в Ернані. Серед його скульптур є також роботи з каменю (починаючи з 1955 року), а також з дерева і сталі (з 1959 року).

Виставки його робіт регулярно проходили у провідних музеях і галереях по всьому світі. У 1999 році пройшла ретроспективна виставка його робіт у музеї Гуггенхайма в Більбао.

Удостоєний багатьох нагород, зокрема лауреат премії Вольфа (1985) та Імператорської премії (1991) Японської художньої асоціації.

Посилання

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Едуардо Чільїда
• Біографія на сайті мерії Барселони (англ.)