Есек'єль Самора

Есек'єль Самора (ісп. Ezequiel Zamora; 1 лютого 1817—10 січня 1860) — народний герой Венесуели. З кінця 1840-х років лідер демократичного крила партії лібералів. Самора відстоював принципи національного суверенітету, демократії та егалітаризму, здійснення яких пов'язував зі створенням федеральної держави.

Есек'єль Самора
Народився	1 лютого 1817(1817-02-01)  Куа, Municipio Urdanetad, Арагуа, Венесуела
Помер	10 січня 1860(1860-01-10) (42 роки)  Сан-Карлос[d], Central Regiond, Венесуела
Поховання	Національний пантеон Венесуели
Країна	Венесуела
Діяльність	політик, військовослужбовець
Знання мов	іспанська[1]
Партія	Велика ліберальна партія Венесуели
Автограф
Медіафайли у Вікісховищі

У 1846 році Самора, будучи кандидатом Ліберальної партії, в результаті звинувачень в порушеннях був відсторонений від участі у виборах. Есек'єль Самора почав військовий опір, підтримавши народне повстання, але був захоплений 26 березня 1847 року і засуджений до смертної кари. Вирок був замінений ув'язненням, оскільки президент Хосе Тадео Монагас вирішив скасувати смертну кару за політичні злочини.

У лютому 1859 року Самора очолив народне повстання, яке стало початком громадянської війни в Венесуелі, відомої під назвою Федеральної війни (1859—1863). Керовані ним війська здобули ряд перемог над консерваторами. Але 10 січня 1860 року Самора помер від кульового поранення в голову під час підготовки атаки в черговий битві.

У рідному Куа встановлені пам'ятники на честь Самори. У 1872 році його прах перенесено в Національний пантеон Венесуели в Каракасі.