Економічні наслідки російського вторгнення в Україну (з 2022)

Україна

Одеський порт, один з портів, звідки відбувається експорт української продукції

Загальна сума збитків інфраструктурі України за 2022 рік склала майже $138 млрд^[1].

Українські торгівельні мережі прозвітували 24 лютого, що продуктів є вдосталь, наявних складських запасів вистачить на 15—20 днів^[2]. «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (ДПЗКУ) запустила млини, що перебували на консервації, для забезпечення борошном населення та військових підрозділів в умовах воєнного стану^[3]. З 12 березня 2022 почала діяти заборона на експорт добрив з України^[4].

Через окупацію територій Росією та зменшену врожайність обсяги виробництва продукції рослинництва зменшилися в 2022 році на 35–40 %, порівняно з попереднім роком. Через військові дії було втрачено 15–20 % поголів'я великої рогатої худоби, свиней і птиці. Водночас у 2022 році вдалося зібрати понад 67 млн т врожаю, що стало одним з п'яти кращих показників за 30 років^[5]. За два роки широкомасштабного російського вторгнення РФ знищила майже 20 % елеваторних потужностей України, йдеться у дослідженні KSE^[6].

Унаслідок пошкоджень, спричинених бойовими діями, в перший місяць після вторгнення без електрики опинилися понад 1 млн споживачів^[7]. 23 тис. км доріг загального призначення були зруйновані (13 % від загальної протяжності)^[8]. Російські війська з 10 жовтня 2022 року розпочали обстріли критичної енергетичної інфраструктури України, що спричинило дефіцит генерації електроенергії та проблеми з її розподілом між регіонами. Але до лютого 2023 потужності вдалося відновити завдяки ремонту та імпорту електроенергії^[9].

На спеціальний рахунок Нацбанку для допомоги ЗСУ надійшло 12,2 млрд гривень пожертв^[10]. Гроші надходили від бізнесу, громадян України та країн ЄС, США, Канади, Британії тощо^[11]. За 25 і 26 лютого українські громадяни, що мають рахунок у ПриватБанку, надіслали на потреби Збройних сил понад 1 млрд гривень^[12]. За тиждень війни громадяни пожертвували вже 6 млрд гривень^[13]. Понад 700 тис. громадян подали заяви на отримання грошової допомоги у зв'язку з втратою роботи^[14].

Постановою Нацбанку було заборонено видавати готівку з рахунків клієнтів в іноземній валюті, проте цю валюту й надалі можна продати та видавати готівкою у гривнях^[15].

З 1 березня 2022 уряд України почав продавати облігації для оплати ЗСУ. Міністерство фінансів України повідомило, що кожна річна облігація матиме номінальну вартість 1 000 гривень (33,27 долара США), а відсоткова ставка, запропонована інвесторам, «визначиться на аукціоні»^[16]. За день продали облігацій на 8,1 млрд грн^[17].

Нацбанк з 1 березня 2022 заборонив роботу емітованих у РФ та Білорусі карток^[18].

Гроші, що надавалися вакцинованим від COVID-19 за програмою «єПідтримка» (1 тис. грн на людину), з 2 березня дозволили витрачати на будь-які продукти чи товари. Раніше ці гроші можна було використовувати лише на певні витрати^[19]. 3 березня Володимир Зеленський повідомив, що українці, які втратили можливість працювати через війну, отримають грошову допомогу 6 500 грн^[20], а «ковідну тисячу» призупинили виплачувати^[21].

Верховна Рада 3 березня ухвалила низку законів, якими дозволила націоналізувати все російське майно в Україні й посилила відповідальність за мародерство, диверсії та держзраду, за що загрожує 15 років тюрми або довічне ув'язнення з конфіскацією майна^[22].

Нацбанк 9 квітня зафіксував курс долара на позначці 29,25 грн. до кінця воєнного стану^[23]. Проте 21 липня 2022 року скорегував його до 36,5 грн^[24]. Надалі курс коливався в межах 39-40 грн^[25].

Значна кількість емігрантів зумовила зменшення кількості платників податків. У найкризовіший момент Україна втратила 80 % експортного потенціалу, особливо через блокування Росією портів, але в подальшому він почав відновлюватися. До вересня 2022 року 65 % експорту йшло в країни Європейського Союзу, завдяки чому став наповнюватися бюджет України на 2023 рік^[26].

Кабінет міністрів України на засіданні 13 вересня затвердив проєкт бюджету на 2023 рік, який передбачає спрямування 1 трлн 136 млрд гривень (майже половину бюджету) на оборону. Світовий банк підтвердив надання $105 млрд на довгострокове відновлення об'єктів, які постраждали від російської агресії й $13,6 млрд на швидке відновлення об'єктів, необхідних для виживання людей на деокупованих територіях. До вересня 2022 року близько 35 тис. людей пішли в добровольчі батальйони, які допомагають відновлювати інфраструктуру та житлові об'єкти^[26].

Росія

Ескалація Росією війни в Україні спричинила безпрецедентні економічні санкції проти РФ^[27]. За їхньою кількістю (понад 6 тис.) Росія посіла перше місце у світі, за нею — Іран, Сирія та Північна Корея^[28].

Російський рубль упав до історичних мінімумів, Центральний банк Росії розпочав валютні інтервенції (значний разовий продаж або закупівлю великих партій іноземної валюти). Курс долара і євро до рубля вранці 24 лютого виріс майже на 10 % і досяг історичних максимумів. Акції найбільших російських компаній упали на відкритті торгів Московської біржі, яка призупинила діяльність з 8 до 10 год. Керівник операцій на валютному та грошовому ринку російського Металінвестбанку Сергій Романчук прокоментував, що «росіянам треба приготуватися до того, що ми відкинуті в минуле на багато років з погляду інфраструктури ринку і загалом»^[29]. Путін попередив керівників бізнесу Росії, що очікується «обмеження» російської економіки, але заявив, що Росія вжила «необхідних заходів»^[30].

Російські мільярдери після запровадження санкцій втратили понад $126 млрд^[31]. Ціни на електроніку в Росії різко зросли через накладені на державу санкції^[32].

Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що Німеччина, як ключовий торговий партнер Росії, виступає проти відімкнення Росії від банківської системи SWIFT, однак припустив, що такий крок можливий. Таку ж думку підтримав Джо Байден, сказавши, що відімкнення можливе, «але зараз це не та позиція, яку хоче зайняти решта Європи»^[33]. 25 лютого міністр фінансів Крістіан Лінднер висловився, що Німеччина готова відключити Росію від SWIFT, але спочатку має прорахувати наслідки для своєї економіки^[34]. 26 лютого Угорщина, Німеччина та Кіпр повідомили, що не перешкоджатимуть негайному запровадженню такої санкції. Почалася технічна підготовка до ухвалення рішення про відключення Росії від SWIFT^[35]. Згодом частину російських банків відключили^[27].

Російський голова Криму Сергій Аксьонов заявив, що тимчасово окупована АР Крим готується приймати воду Північнокримським каналом із Дніпра, проте 24 лютого вона так і не надійшла^[36]. 26 лютого російські сили опублікували відео з нібито підривом дамби, що блокує надходження води. Пізніше з'явилася інформація, що це фейк, оскільки справжня дамба виглядає інакше^[37].

Сервіси Apple Pay та Google Pay 26 лютого припинили роботу в Росії^[38].

Через запровадження санкцій Росія 28 лютого більш ніж удвічі підвищила ключову процентну ставку, рубль впав на 30 % відносно долара США. Центральний банк Росії заявив, що підвищив ставку з 9,5 % до 20 %, аби пом'якшити вплив падіння курсу рубля на ціни^[39]. Центральний банк Росії спочатку відклав відкриття Московської біржі на три години, а потім заявив, що вона буде закрита весь день^[40]. 2 березня депозитарні розписки «Сбербанка» в Лондоні впали більше ніж на 90 % — до 1,7 цента^[41].

Падіння курсу рубля продовжилося, курс російської валюти перевищив 100 рублів за 1 долар^[42]. 9 березня Центробанк Росії увів нові правила, що забороняють продавати громадянам іноземну готівку, а з валютних рахунків можна буде зняти не більше ніж 10 тис. доларів, решта коштів можна видавати лише в рублях за поточним курсом^[43].

За висновком Bloomberg 1 березня 2022 року, «російські ринки починають виглядати непридатними для інвестицій»^[44]. До 4 березня міжнародні санкції скоротили доступні валютні резерви Росії майже вдвічі, включно з депозитами в іноземній валюті та цінними паперами, що поставило Росію на межу дефолту^[45].

Володимир Путін 31 березня підписав указ про переведення розрахунків за природний газ із так званими «недружніми» Росії країнами на рублі^[46]. Це дало привід рейтинговим агенціям заявити про можливість дефолту Росії невдовзі. Міжнародна рейтингова агенція S&P оцінила становище Росії на початку квітня як «вибірковий дефолт»^[47].

27 червня відбувся технічний дефолт Росії через несплату зовнішнього боргу в іноземній валюті^[48]. 15 липня міжнародне рейтингове агентство Moody's попередило уряд Білорусі, що вважає дефолтом виплату зовнішнього боргу в білоруських рублях^[49].