Ектор Казнав

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Казнав.

Ектор Казнав (фр. Héctor Cazenave; нар. 13 квітня 1914, Монтевідео, Уругвай — пом. 27 вересня 1958) — уругвайський і французький футболіст, що грав на позиції захисника. Учасник третього чемпіонату світу.

Ектор Казнав
Ектор Казнав
Особисті дані
Народження	13 квітня 1914(1914-04-13)
	Монтевідео, Уругвай
Смерть	27 вересня 1958(1958-09-27) (44 роки)
Громадянство	Франція
Позиція	захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1934–1936 «Дефенсор Спортінг» 47 (0) 1936–1939 «Сошо» 59 (0) 1940–1943 «Дефенсор Спортінг» 68 (2)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1937–1938 Франція 8 (0)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Спортивна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1934 року виступами за команду «Дефенсор Спортінг». За три сезони провів у чемпіонаті Уругваю 47 матчів.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників французького клубу «Сошо», до складу якого приєднався наприкінці сезону 1936/37. Наступного року команда з Франш-Конте, вдруге в своїй історії, стала чемпіоном Франції. Лідером нападу того складу був Роже Куртуа, який двічі ставав найвлучнішим гравцем лігових турнірів. З появою у команді уругвайця, набув потужності і захист клубу. Сучасники називали тріо Лорана Ді Лорто, Етьєна Маттле і Ектора Касенаве «лінією Мажіно». У повному складі захисна лінія «Сошо» виступала і в збірній.

У національній команді дебютував 10 жовтня 1937 року проти збірної Швейцарії (перемога 2:1). До травня наступного року провів ще п'ять товариських матчів і потрапив до заявки на світову першість.

Третій чемпіонат світу приймала Франція. У першому матчі Жан Ніколя і Еміль Венант тричі відзначилися у воротах голкіпера збірної Бельгії, і остаточний рахунок гри — 3:1. Але вже в чвертьфіналі «рідні стіни» не допомогли французам. Перший тайм зі збірною Італії завершився внічию, а в другій половині гри не вдалося втримати Сільвіо Піолу. Після чемпіонату світу до лав збірної більше не залучався.

1939 року в Європі почалася війна і Ектор Касенаве повернувся до Південної Америки. В чемпіонаті Уругваю відіграв ще чотири сезони. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Дефенсор Спортінг» у 1943 році.

Досягнення

• Чемпіон Франції (1): 1938

Статистика

Статистика виступів в офіційних матчах:

Сезон	Команда	Чемпіонат			Кубок		Збірна
		Ліга	Ігри	Голи	Ігри	Голи	Ігри	Голи
1934	«Дефенсор»	Д-1	12	0	—	—	—	—
1935	«Дефенсор»	Д-1	17	0	—	—	—	—
1936	«Дефенсор»	Д-1	18	0	—	—	—	—
1936/37	«Сошо»	Д-1	1	0	—	—	—	—
1937/38	«Сошо»	Д-1	29	0	1	0	8	0
1938/39	«Сошо»	Д-1	29	0	4	0	—	—
1940	«Дефенсор»	Д-1	17	1	—	—	—	—
1941	«Дефенсор»	Д-1	20	0	—	—	—	—
1942	«Дефенсор»	Д-1	17	0	—	—	—	—
1943	«Дефенсор»	Д-1	14	1	—	—	—	—
Усього за кар'єру			174	2	5	0	8	0

Статистика виступів на чемпіонаті світу:

1/8 фіналу 5 червня 1938

Франція	3 — 1	Бельгія
Венант  1' Ніколя  11', 69'	Звіт	Ісемборг  19'

«Олімпійський стадіон Ів дю Мануар» (Коломб) Глядачів: 30 454

Франція: Лоран Ді Лорто, Ектор Касенаве, Етьєн Маттле (), Жан Бастьєн, Огюст Жордан, Рауль Дьянь, Альфред Астон, Оскар Ессерер, Жан Ніколя, Едмон Дельфур, Еміль Венант. Тренер — Гастон Барро.

Бельгія: Арнольд Баджу, Робер Паверік, Корнель Сейс, Жан ван Альфен, Еміль Стейнен (), Альфонс Де Вінтер, Шарль Ванден Ваувер, Бернар Ворхоф, Анрі Ісемборг, Раймон Брен, Нан Буйле. Тренер — Джек Батлер.

---

1/4 фіналу 12 червня 1938

Франція	1 — 3	Італія
Ессерер  10'	Звіт	Колауссі  10' Піола  52', 72'

«Олімпійський стадіон Ів дю Мануар» (Коломб) Глядачів: 58 455

Франція: Лоран Ді Лорто, Ектор Касенаве, Етьєн Маттле (), Жан Бастьєн, Огюст Жордан, Рауль Дьянь, Альфред Астон, Оскар Ессерер, Жан Ніколя, Едмон Дельфур, Еміль Венант. Тренер — Гастон Барро.

Італія: Альдо Олів'єрі, Альфредо Фоні, П'єтро Рава, П'єтро Серантоні, Мікеле Андреоло, Уго Локателлі, Амедео Б'яваті, Джузеппе Меацца (), Сільвіо Піола, Джованні Феррарі, Джино Колауссі. Тренер — Вітторіо Поццо.

Посилання

• Профіль [Архівовано 16 березня 2017 у Wayback Machine.] на сайті Французької футбольної федерації (фр.)
• Профіль (фр.) . Pari-Et-Gagne. Архів оригіналу за 17 березня 2016. Процитовано 5 березня 2016. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)
• Профіль (анг.) . EU-Football.info. Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 5 березня 2016. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)