Електродегідратор

Електродегідратор (рос.электродегидратор, англ. electric dehydrator; нім. Elektroentwässerungsanlage f, Elektrodehydrator m) — апарат для відокремлення води від сирої нафти шляхом руйнування нафт. емульсій зворотного типу (вода в нафті) в електричному полі.

Синонім — ЕЛЕКТРОЗНЕСОЛЮВАЛЬНА УСТАНОВКА (рос. электрообессоливающая установка, ЭЛОУ; англ. electric desalting plant, нім. Elektroentwasserungsanlage f, Elektrodehydrator m).

Призначення

Нафта, що постачається на переробку, містить до 500 мг/л солей, а води – масову частку до 1 %, однак до переробки допускається нафта з вмістом солей до 20 мг/л, а масовою часткою води – 0,1 %^[1]. Електродегідратор призначений для руйнування емульсій і знесолення середніх, важких та в'язких нафт^[2].

Принцип дії

Внаслідок індукції електричного поля дисперговані ґлобули води поляризуються з утворенням у вершинах електричних зарядів, змінюють напрям свого руху синхронно основному полю і весь час знаходяться в стані коливання. Форма ґлобул постійно змінюється, що призводить до зняття структурно-механічного бар'єру, руйнування адсорбційних оболонок і коалесценції ґлобул води^[2]. Використовуть змінний електричний струм частотою 50 Гц і напругою 25–35 кВ^[1].

Для підвищення ефективності роботи електродегідратора нафтової емульсії заздалегідь підігрівають до 100—110 °C, додають деемульгатори, іноді до 10 % прісної води^[2].

Продуктивність серійних електродегідраторів складає по товарній нафті: для ЕГ-160 2000-8000 т/добу, 2ЕГ-160 3000-4300 т/добу, ЕГ-22 5000-11500 т/добу залежно від властивостей сировини^[2].