Електронна оптика

Електронна оптика — дисципліна, що займається питаннями формування, фокусування і транспортування пучків заряджених частинок, зокрема електронів, у магнітних і електричних полях. Практичне застосування — формування пучка електронів, і керування ним, наприклад, в електронно-променевих трубках.

Магнітна лінза

Історія

Інтенсивність електронного променя прямо пропорційна щільності електронної хмарки атома. Фото електронної хмарки атома: атом вуглецю (жовтий); два сігма-зв'язки (зелені); два активні електрони (синій). Праворуч наведено шкалу електронної густини ^[1].

Зображення окремих атомів вперше отримано за допомогою просвічувального електронного мікроскопа, в якому електронний промінь завдяки денситометрії електронної хмарки, дають не теоретичне, а наочне зображення атомів^[2].

Сучасне застосування

Електронна оптика застосовується для розрахунків, проєктування та експлуатації пристроїв, що оперують пучками заряджених частинок, перш за все це прискорювачі, канали транспортування пучка тощо.

Приклади електроннооптичних пристроїв

• Електронна гармата
• Квадрупольна лінза
• Електронний мікроскоп
• Денситометрія електронної хмарки
• Системи електронної літографії

Див. також

• Оптика
• Електронний промінь
• Рентгенівська оптика
• Прискорювач заряджених частинок