Електросамокат

Електросамокат — невеликий індивідуальний транспортний засіб з електричним мотором, переважно використовується для руху у місті. Як правило розраховані на рух стоячи, однак є варіанти із сидінням. Електросамокат визначається як засіб мікромобільності.^[1]

Електросамокат
Двигун	електродвигун
Період	з 1985 року
Швидкість	до 25 км/год
Сфера застосування	індивідуальний транспорт, мікро-мобільність
Інфраструктура	велодоріжка

Призначення

Електросамокати призначені для пересування містом на невеликі відстані, наприклад, від дому до магазину, спортивного майданчика, парку тощо, або від автостоянки до будинку, якщо перед будинком немає місця для паркування. У зв'язку із цим електросамокати інколи називають транспортом «останнього кілометру». В багатьох містах сприяють поширенню електросамокатів, розширюють майданчики їх прокату сподіваючись на зменшення автомобільного руху, зниження потреб у паркомісцях та забруднення повітря.

Принцип дії

Головними компонентами електросамокату є батарея, контролер, мотор та системи керування і навігації. Величина і потужність батареї впливає з одного боку на дальність ходу, а з іншого на вагу. Легкі самокати, з невеликою батареєю, зручні для перенесення та транспортування, але обмежені у кілометражі, натомість самокати із важкими батареями менш зручні в експлуатації, але дозволяють долати більшу дистанцію. Як правило, важкі електросамокати із тривалим ходом на одному заряді використовують для прокату, а легкі — для індивідуального використання. Через контролер, батарея зв'язана із мотор-колесом, яке може розташовуватись або спереду, або рідше ззаду. Також зустрічались варіанти з окремим мотором, поєднаним із колесом за допомогою ланцюга. Дані про рівень розряду батареї, кількість подоланих кілометрів та швидкість ходу виводиться на дисплей прикріплений у конструкції керма. Гальма мажуть бути або традиційні у вигляді колодок, або механічні — коли гальмування здійснюється притисканням ногою заднього болотника до колеса.