ТЕС Хантлі

ТЕС Хантлі — теплова електростанція на півночі Нової Зеландії.

ТЕС Хантлі

37°32′38″ пд. ш. 175°09′10″ сх. д.
Країна	Нова Зеландія
Розташування	Нова Зеландія
Введення в експлуатацію	1981—1985 (конденсаційні блоки), 2004 (газотурбінна установка), 2007 (парогазовий блок)
Вид палива	вугілля та природний газ (конденсаційні блоки), природний газ (парогазовий блок, газотурбінна установка)
Водозабір	Вайкато
Енергоблоки	4х250 (конденсаційні блоки), 1х51 (газотурбінна установка), 1х403 (парогазовий блок)
Котельні агрегати	4 парові General Electric (конденсаційні блоки, один виведений з експлуатації), 1 котел-утилізатор Downer EDI (парогазовий блок)
Турбіни	4 парові Siemens (конденсаційні блоки, один виведений з експлуатації), 1 газова General Electric LM6000 (газотурбінна установка), 1 газова Mitsubishi 701F + 1 парова Mitsubishi (парогазовий блок)
Електрогенератори	4 Siemens (конденсаційні блоки, один виведений з експлуатації), 1 Mitsubishi (парогазовий блок)
Встановлена електрична потужність	1000 (1985), 1454 (2007), 1204 (2012)
Материнська компанія	Genesis Energy
ідентифікатори і посилання
GeoNames	6234106
ТЕС Хантлі
ТЕС Хантлі у Вікісховищі

У 1981, 1983, 1984 та 1985 роках на майданчику станції ввели в дію чотири однотипні конденсаційні енергоблоки, кожен з яких мав парову турбіну потужністю по 250 МВт.

У 2004-му станцію доповнили встановленою на роботу у відкритому циклі газовою турбіною потужністю 51 МВт.

У 2007-му ввели в дію парогазовий блок комбінованого циклу потужністю 403 МВт, в якому одна газова турбіна потужністю 250 МВт живить через котел-утилізатор одну парову турбіну з показником 153 МВт. Паливна ефективність цього блоку становить 56 % проти 37 % у конденсаційних блоків

У 2012-му конденсаційний блок № 3 вивели з експлуатації.

Конденсаційні блоки одразу були спроєктовані з розрахунку на використання двох видів палива — вугілля, яке подали з місцевої копальні Ротоваро по конвеєру завдовжки 10 кілометрів, та природного газу, що надходить на північ країни по газопроводу Мауї. Парогазовий блок та газотурбінна установка розраховані на природний газ.

Також можливо відзначити, що в 2020-х роках на тлі падіння видобутку газу ТЕС Хантлі дедалі більше залежить від вугілля, при цьому останнє вже переважно імпортується.

Для видалення продуктів згоряння конденсаційних блоків призначені два димарі заввишки по 150 метрів.

Для охолодження використовують воду з річки Ваїкато.

Видача продукції відбувається під напругою 220 кВ.^{[1][2][3][4][5][6][7][1]}