Електро-рок

Електро-рок (англ. Electrorock), а також електронний рок (англ. Electronic rock), цифровий рок (англ. Digital rock), сінті-рок (англ. Synthrock) — різновид рок-музики, для якого характерне використання електронних музичних інструментів. Еволюція електро-року пов'язана не тільки з розвитком самої рок-музики, а також із розвитком комп'ютерних технологій, синтезаторів та MIDI.

Електро-рок
Стилістичні походження	Рок-музика Спейс-рок Нова хвиля
Походження	Кінець 1960-х, США
Типові інструменти	Гітара – Бас-гітара – Драм-машина – Ударна установка – Синтезатор – Семплер
Піджанри
синті-поп, диджитал хардкор, поп-панк, Industrial metal

У кінці 1960-х років в рок-музиці почали використовувати електронні музичні інструменти^[1], що призвело до утворення нового жанру року — електро-року. На той час широко використовували мелотрон, але до кінця десятиліття почали набувати популярність синтезатори Moog.

На початку 1970-х років, після появи панк-року, електро-рок почав втрачати популярність серед музикантів. В 1980-х сінті-поп майже витіснив електро-рок. Після появи електронного біг-біт та індустріального року, електро-рок почав зустрічатися дуже рідко, і лише у синглах.

Відомі представники напрямку

• Asking Alexandria
• Depeche Mode
• Enter Shikari
• Goldfrapp
• Кіт Емерсон
• Kraftwerk
• Ladytron
• Nine Inch Nails
• P!ATD
• P!NK
• The Prodigy
• Pendulum
• Rammstein
• Radical Face
• Suicide
• Imagine Dragons

Див. також

• Темна музика