Елліотт Картер

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Картер.

Елліотт Картер (англ. Elliott Cook Carter Jr.; 11 грудня 1908(19081211), Нью-Йорк — 5 листопада 2012, там само) — американський композитор оркестрової і камерної музики, а також творів для сольного інструментального та вокального виконання.

Елліотт Картер
Основна інформація
Повне ім'я	Еліот Кук Картер-молодший
Дата народження	11 грудня 1908(1908-12-11)
Місце народження	Нью-Йорк
Дата смерті	5 листопада 2012(2012-11-05) (103 роки)
Місце смерті	Нью-Йорк
Поховання	Грін-Вудський цвинтар
Роки активності	з 1938
Громадянство	США
Національність	американець
Професія	композитор
Освіта	Гарвардський університет
Вчителі	Надія Буланже
Відомі учні	Звіліч Елен Таафе і Gitta Steinerd
Інструменти	фортепіано
Жанри	опера і симфонія
Magnum opus	String Quartet No. 1d, String Quartet No. 5d, String Quartet No. 3d і String Quartet No. 2d
Членство	Американська академія мистецтв та літератури, Берлінська академія мистецтв, Американська академія мистецтв і наук і Harvard Glee Clubd
Заклад	Корнелльський університет, Джульярдська школа і Квінс-коледж
Нагороди	ґрант Ґуґґенгайма (1945) Римська премія[d] премія опікунської ради «Греммі»d (2009) медаль Століття Гарвардуd Пулітцерівська премія за музичний твір (1960, 1973) золота медаль Королівського філармонічного товаристваd (1995) премія Ернста Сіменса (1981) Arts and Letters Award in Musicd (1950) ґрант Ґуґґенгайма (1950) Honorary Member of the International Society for Contemporary Musicd Royal Philharmonic Society Award (Chamber-Scale Composition)d (1997)
elliottcarter.com

Життєпис

Елліотт Картер закінчив Гарвардський університет за фахом «англійська мова і музика». Потім з 1932 по 1935 рік у Парижі він брав уроки в Наді Буланже, поки вчився в Вищій нормальній школі, де у 1935 році здобув докторський ступінь з музики.

Здебільшого він працював у жанрі концерту і струнного квартета. Вже в похилому віці Картер написав величезну кількість творів. В період з 90 до 103 років він видав понад 40 робіт.

Література

• Marguerite Boland and John Link, eds., Elliott Carter studies. — Cambridge, UK, Cambridge University Press, 2012
• Обрист Ханс Ульрих, Краткая история новой музыки. — Москва: Ад Маргинем Пресс, 2015