Елізе Ріхтер

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ріхтер.

Елізе Ріхтер (нім. Elise Richter; 1865–1943) — австрійська вчена-філолог; в 1905 році стала першою жінкою в історії Віденського університету, яка отримала ступінь доктора наук.

Елізе Ріхтер
Народилася	2 березня 1865(1865-03-02)[1][2][…]  Відень, Австрійська імперія[3]
Померла	21 червня 1943(1943-06-21)[4][5][…] (78 років)  Терезієнштадт, Терезін[6][3]
Країна	Австрія
Місце проживання	Відень[6]
Діяльність	професор, літературний критик, романістка
Відома завдяки	романістика
Alma mater	Віденський університет і Akademisches Gymnasiumd
Науковий ступінь	доктор філософії[6][7] і доктор габілітований[8] (1905)
Знання мов	німецька[9][10]
Заклад	Віденський університет
Партія	Вітчизняний фронт
Брати, сестри	Helene Richterd
Автограф
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народилася 2 березня 1865 року у Відні, Австро-Угорщина, в єврейській сім'ї Maximilian Richter (пом. 1891) і його дружини Emilie Lackenbacher (пом. 1891); її сестра — Елен, вивчала філософію у Віденському університеті та отримала вчену ступінь у 1901 році.

У 20-річному віці Елізе захворіла ревматизмом, від якого не вилікувалась до кінця свого життя. З 1891 року вона відвідувала деякі лекції у Віденському університеті як гостьовий слухач. Коли жінкам було дозволено здавати іспити, в 1896 році вона отримала атестат про освіту в приватній Академічній гімназії у Відні. Через рік поступила на філософський факультет Віденського університету. В 1905 році вона стала першою жінкою, яка отримала ступінь хабілітованого доктора з романських мов і стала першою жінкою-доцентом, яка назначена екстра-ординарним професором в 1921 році. З 1920 року Елізе очолювала Асоціацію австрійських академічних жінок (нім. Verband der Akademikerinnen Österreichs).

Після аншлюсу і прояву нацистської антисемітської політики в Австрії, Елізе Ріхтер була звільнена зі своєї посади. Разом із сестрою Елен, яка жила з нею, вони були депортовані 9 жовтня 1942 року в концентраційний табірТерезієнштадт, де вона померла 23 червня 1943 року.

Пам'ять

• Програма Елізе Ріхтер Австрійського наукового Фонду (FWF), який надає підтримку жінкам, що навчаються на шляху до професорського звання, названий в її честь.^[11]
• З 1999 року Німецьке об'єднання романістів вручає приз 1500 євро за відмінні дипломні роботи на тему романістики, який також має ім'я Ріхтер.
• В 2008 році у віденському районі Флорідсдорф одна з вулиць була названа її іменем.
• Літом 2016 року бюст Елізе Ріхтер встановлений у Віденському університеті.^[12]