Еміль Віхерт

Еміль Йоганн Віхерт (нім. Emil Johann Wiechert; 26 грудня 1861 — 19 березня 1928) — німецький фізик, відомий через потенціали Ліенара-Віхерта.

Еміль Йоганн Віхерт
нім. Emil Johann Wiechert
Ім'я при народженні	нім. Emil Johann Wiechert
Народився	26 грудня 1861(1861-12-26) Тільзит, Королівство Пруссія
Помер	19 березня 1928(1928-03-19) (66 років) Ґетінґен, Німеччина
Поховання	Геттінгенське міське кладовищеd[1]
Місце проживання	Німеччина
Країна	Німецький Рейх  Прусське королівство
Діяльність	фізик, геофізик, астроном, сейсмолог, викладач університету, винахідник
Alma mater	Кенігсберзький університет, Геттінгенський університет
Галузь	фізика, геофізика
Заклад	Геттінгенський університет[2]
Посада	професор
Аспіранти, докторанти	Бено Гутенберг Ernst August Anseld[3]
Членство	Петербурзька академія наук Академія наук СРСР Російська академія наук Прусська академія наук Баварська академія наук Геттінгенська академія наук
Відомий завдяки:	Потенціал Ліенара — Віхерта
Висловлювання у Вікіцитатах  Еміль Віхерт у Вікісховищі

Запропонував першу модель шаруватої будови Землі, яка знайшла підтвердження. Також був одним з перших дослідників електронів. Став першим у світі професором геофізики у Ґеттінґенському університеті. Місячний кратер Віхерт названий на його честь.

Цитата Віхерта на вході до сейсмологічної станції Wiechert'schen Erdbebenwarte у Ґеттінґені.