Еміль Літтре

Емі́ль Літтре́, повне ім'я Емі́ль Максимільє́н Поль Літтре́ (фр. Émile Maximilien Paul Littré; 1 лютого 1801 — 2 червня 1881) — французький філософ-позитивіст, історик, філолог, перекладач і лексикограф; упорядник знаменитого «Словника французької мови» (фр. Dictionnaire de la langue française), більш відомого як «Словник Літтре» (фр. Dictionnaire Littré). Член Французької академії.

Еміль Літтре
фр. Émile Littré
Фотопортрет Надара.
Ім'я при народженні	фр. Maximilien Paul Émile Littré[1]
Народився	1 лютого 1801(1801-02-01)[2][3][…]  колишній XI округ Парижаd, Париж[4][2]
Помер	2 червня 1881(1881-06-02)[5][3][…] (80 років)  rue d'Assasd, VI округ Парижа[5][4]
Поховання	цвинтар Монпарнас
Країна	Франція
Діяльність	політик, письменник, лексикограф, мовознавець, medical historian, філософ, перекладач
Галузь	філософія, позитивізм, історія, філологія і лексикографія
Alma mater	ліцей Людовика Великого і Факультет медицини, Парижd
Відомі учні	Miguel Lemosd
Знання мов	французька[3][6] і італійська
Членство	Французька академія (2 червня 1881)[7], Грецьке філологічне товариство Константинополяd, Академія надписів та красного письменства (1881)[8], Grand Orient de Franced, Паризька медична академія і Баварська академія наук
Напрямок	позитивізм
Magnum opus	Словник французької мови (Літтре)
Посада	Пожиттєвий сенаторd, депутат Національної асамблеї Франції, seat 17 of the Académie françaised[7] і асоційований членd
Конфесія	атеїзм
Батько	Michel-François Littréd
Мати	Marie Sophie Johannotd
У шлюбі з	Aglaé Pauline Conil-Lacosted[9]
Нагороди	Конкур женераль
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Еміль Літтре народився в Парижі. Батько — Мішель-Франсуа Літтре служив у корабельній артилерії. Після виходу у відставку обійняв адміністративну посаду. Мішель-Франсуа Літтре був вільнодумцем, перейнятим ідеями Французької революції. Він одружився з Софі Жоано, дочкою відомого політика Жана-Батіста Жоано. У подружжя народилося двоє синів: Еміль і Бартелемі. Батько дуже опікувався освітою своїх синів, навіть вивчив для цього давньогрецьку мову і санскрит.

1819 року Еміль Літтре закінчив престижний Ліцей Людовика Великого. По закінченні ліцею Літтре якийсь час вагався з вибором майбутнього фаху: філологія чи медицина. Врешті він обрав медичний факультет і вісім років студіював медицину. У зв'язку зі смертю батька 1827 року був змушений полишити докторат з медицини, оскільки його мати залишилася без засобів до існування. Викладав латину і грецьку мову.

1831 року Еміль Літтре був відрекомендований Арману Каррелю, головному редактору газети «Насьон». Каррель доручив Літтре читати англійські та німецькі газети і вишукувати цікаву інформацію для його видання. Невдовзі Каррель помітив у Літтре неабиякий журналістський хист, відтоді той став постійним співробітником його видання.

У 1841 році взявся за упорядкування великого «Словника французької мови», який був опублікований у 1863—1877 роках у видавництві «Ашетт».

1860 року був обраний членом Баварської академії наук. 1864 року став почесним членом Грецького філологічного товариства в Константинополі.