Еміліу Пейше

Еміліу Пейше (порт. Emílio Peixe, нар. 16 січня 1973, Назаре) — португальський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Еміліу Пейше
Особисті дані
Народження	16 січня 1973(1973-01-16) (52 роки)
	Назаре, Португалія
Громадянство	Португалія
Позиція	півзахисник
Юнацькі клуби
1986-1991	«Спортінг»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1991–1995 «Спортінг» 114 (3) 1995–1996 «Севілья» 5 (0) 1996–1997 «Спортінг» 10 (0) 1997–2001 «Порту» 37 (1) 2001–2002 →  «Алверка» 7 (0) 2002–2003 «Бенфіка» 2 (0) 2003–2004 →  «Уніан Лейрія» 2 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1988–1989 Португалія U-16 16 (1) 1989 Португалія U-17 6 (0) 1988–1990 Португалія U-18 18 (0) 1990–1991 Португалія U-20 11 (0) 1991–1993 Португалія U-21 15 (0) 1996 Португалія (ол.) 6 (0) 1991–1993 Португалія 12 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 2008– Португалія (юн)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Один з небагатьох футболістів, який за свою кар'єру встиг пограти за усі клуби «великої португальської трійки»: «Спортінг», «Порту» і «Бенфіку». Також виступав за національну збірну Португалії. Учасник Олімпійських ігор 1996 року в Атланті та молодіжний чемпіон світу 1991 року.

Клубна кар'єра

Народився 16 січня 1973 року в місті Назаре. Вихованець футбольної школи клубу «Спортінг». 2 грудня 1990 року він дебютував у португальському вищому дивізіоні у домашній грі з «Фаренсе» (0:1). У сезоні 1991/92 він став основним гравцем «Спортінга». У 1995 році Еміліу допоміг «левам» завоювати кубок та Суперкубок Португалії. За чотири сезони він взяв участь у 114 матчах чемпіонату.

У тому ж році Пейше перейшов в іспанську «Севілью». Дебютував у Прімері 16 вересня 1995 року в домашній грі проти «Реал Сосьєдада» (2:1), але через проблеми з адаптацією та ігровою практикою на початку 1996 року повернувся в «Спортінг».

Після закінчення сезону він покинув рідний клуб і приєднався до «Порту»^[1]. З новою командою Еміліу двічі виграв чемпіонат і Кубок Португалії та один раз національний Суперкубок, але незважаючи на це він був футболістом ротації і за п'ять сезонів зіграв за «драконів» близько 50 матчів у всіх турнірах. У 2002 році для отримання ігрової практики Пейше на правах оренди виступав за «Алверку».

У тому ж році він перейшов в столичну «Бенфіку», але і там не зміг виграти конкуренцію за місце в основі. У 2003 році Еміліу відправився в оренду в «Уніан Лейрія»^[2], після закінчення терміну якої завершив кар'єру у 2004 році.

Виступи за збірні

Виступав у складі юнацької збірної Португалії до 16 років, з якою 1989 року виграв юнацький чемпіонат Європи у Данії, завдяки чому поїхав і на юнацький чемпіонат світу, що того ж року пройшов у Шотландії, де його команда здобула бронзові нагороди. Сам Пейше зіграв у всіх 6 матчах.

Згодом зі збірною до 18 років став срібним призером юнацького чемпіонату Європи 1990 року в Угорщині, а 1991 року у складі юнацької збірної Португалії до 20 років став переможцем домашнього молодіжного чемпіонату світу, взявши участь у 6 іграх на турнірі^[3], і був визнаний найкращим гравцем турніру, отримавши «Золотий м'яч»^[4].

Протягом 1991—1993 років залучався до складу молодіжної збірної Португалії. На молодіжному рівні зіграв у 10 офіційних матчах.

1996 року захищав кольори олімпійської збірної Португалії на Олімпійських іграх 1996 року в Атланті, зігравши у п'яти матчах і допоміг команді зайняти четверте місце.

16 жовтня 1991 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Португалії в відбірковому матчі чемпіонату Європи 1992 року проти збірної Нідерландів^[5]. Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 3 роки, провів у її формі 12 матчів.

Кар'єра тренера

У 2008 році Пейсе повернувся до національної збірної, де став працювати з юнацькими командами. Команда до 19 років під його керівництвом стала бронзовим призером юнацького чемпіонату Європи 2013 року у Литві, а з командою до 20 років він дійшов до чвертьфіналу молодіжного чемпіонату світу 2017 року в Південній Кореї.

Титули і досягнення

Командні

• Чемпіон Португалії (2):

«Порту»: 1997–98, 1998–99

• Володар Кубка Португалії (4):

«Спортінг»: 1994–95

«Порту»: 1997–98, 1999–00, 2000–01

• Володар Суперкубка Португалії (4):

«Спортінг»: 1995

«Порту»: 1998, 1999, 2001

• Чемпіон Європи (U-16): 1989
• Молодіжний чемпіон світу: 1991

Особисті

• «Золотий м'яч» молодіжного чемпіонату світу 1991 року.