Енурез

Енуре́з (лат. enuresis) — активний, повний, мимовільний і неусвідомлений акт сечовипускання, який найчастіше відбувається уві сні та не зумовлений порушенням анатомії сечових органів. Енурез вважають симптомом, а не окремим захворюванням^[1].

Пластикові труси, які підходять для нічного енурезу у великої дитини.

Частіше зустрічається у дітей, здебільшого спостерігають у віці 4-7 років, у хлопчиків — у 2-4 рази частіше. Патологією енурез вважається у дітей віком від 3 років.

Захворювання згадувалося Авіценною в книзі «Канон лікарської науки», і вже тоді Авіценна вказував на те, що сечовипускання нерідко відбувається під час глибокого сну, проте в даному джерелі немає точних даних про поширеність енурезу.

Поширеність

Поширеність енурезу, за даними DSM-5, становить 5-10% серед 5-річних, 3%-5% серед 10-річних, а у віці 15 років і старше близько 1%^[2].

Точна медична статистика енурезу ведеться порівняно недавно. Енурез сприяє розвитку конфліктної ситуації у сім'ї; 61% батьків при цьому вважають нічне нетримання сечі серйозною проблемою. Ще до першого прийому до лікаря батьки обмежують дитину в прийомі рідини, висаджують її на горщик до того, як самі ляжуть спати, при цьому дитина видавлюватиме сечу маленькими цівками.

Етіологія

Більшість дослідників відводить важливу роль вегетативним порушенням у генезі енурезу. На думку А. М. Вейна, енурез відноситься до вегетативних парасомній. Певну роль виникнення енурезу грає невроз. Вважається, що психотравмуюча ситуація викликає розлад нормальної діяльності кори великих півкуль головного мозку. Нерідко дана дисфункція виражена не дуже яскраво, у зв'язку з чим у таких хворих характерне чергування сухих і мокрих ночей. Багато авторів вказують на спадковий генез захворювання. Наприклад, С. П. Петровський вважає, що це "рецесивна моногібридна спадкова хвороба", в основі якої лежать аномалії розвитку іннервації сечового міхура. Важливим фактором, що сприяє виникненню енурезу, деякі дослідники вважають дисфункцію секреції біологічно активних речовин, що впливають на сечовий міхур (серотонін, гістамін, простоглюцин і найголовніший вазопресин). Також не виключена ймовірність невеликого зміщення у відділі S та L хребта, як наслідок пологової травми^[3].

Причини

Причини виникнення енурезу різноманітні: зміни головного мозку, порушення режиму сну і безсоння, недоліки виховання у вигляді зайвої свободи або надмірної суворості, невротична атмосфера сім'ї — сімейні конфлікти, сварки та ін.

Огляд сучасної медичної літератури показав, що лікарі сходяться на тому, що дитина не винен у нічному дитячому енурезі.

Численні медичні дослідження нічного енурезу свідчать, що психологічні чинники набагато важливіше у його виникненні, ніж проблеми фізіології дитини. «Часто реакція на енурез самої дитини та членів її сім'ї є визначальною обставиною виникнення цієї проблеми»^[4].

Безумовно, найчутливішим до нестачі кисню органом є головний мозок. Тому ризик виникнення енурезу найбільш високий у дітей, які мали раніше «пошкодження» головного мозку, нехай невиражене та оборотне, але все-таки пов'язане з відхиленнями під час вагітності та пологів. Такими відхиленнями можуть бути токсикози вагітності (зараз їх називають гестозами), гіпоксія (недолік кисню) при пологах, пов'язана, наприклад, з обвиванням пуповиною, тазовим передлежанням, кесаревим перетином тощо^[5].

Ще причини аномалій: цистит, інфекція сечостатевих шляхів, пієлонефрит, затримка дозрівання та контролю цсн, гіпорефлекторність, епілепсія, шизофренія тощо^[5].

Самооцінка

Питання вплив низької самооцінки на прояв енурезу у дитини однозначно ще вирішено. Однак, кілька досліджень показують наявність зворотної залежності: рівень самооцінки зростає під час вирішення проблеми енурезу.

Діти, опитані в ході одного дослідження, оцінили енурез, як третю за стресовістю подію в їхньому житті після «батьківських скандалів» та розлучення. Підлітки, які брали участь у тому дослідженні, поставили енурез на друге місце після батьківських конфліктів.

Людини з енурезом стикаються з покаранням з боку батьків, їх дражнили брати і сестри, вони відчували сором від того, що мали надягати підгузки, незважаючи на вік у якому інші діти цього вже не роблять, і нарешті, вони відчували страх того, що їхні друзі можуть про це дізнатися.

Психологічна травма, на думку психологів, залежить від негативного впливу енурезу на самооцінку дитини та на розвиток у неї соціальних навичок. Ключовими тут вважаються такі фактори:

• Наскільки енурез впливає на соціальну активність, обмежуючи перебування дитини у соціальних закладах та дитячих таборах;
• Ступінь соціального остракізму з боку однолітків та вчителів;
• Агресія, покарання, неприйняття та ігнорування з боку значних дорослих, кожне з яких здатне залишити людину з почуттям провини до кінця життя;
• Кількість невдалих спроб лікування;
• Термін присутності цієї проблеми у житті дитини.

Поведінка

Дослідження показують, що дитячий енурез, найімовірніше, є наслідком проблем поведінки.

Для дітей, які мають проблеми розвитку, поведінкові проблеми і в тому числі нічний енурез є їхньою частиною або причиною.

Для дітей з проблемою нічного енурезу, які не мають інших поведінкових проблем, характерна вкрай низька самооцінка і високий рівень стресу, джерелом якого є енурез [unreliable medical source?].

Існує думка, що в деяких випадках енурезна поведінка використовується дитиною для маніпуляції батьками, але це не підтверджено дослідженнями.

Покарання

Медична література розповідає, що покарання, приниження чи ганьба посилюють проблему. Лікарі сходяться на думці про те, що дитина, покарана за енурез, відчуває сором і втрачає впевненість у собі, у школі вона вчиться погано. Це призводить до збільшення випадків енурезу, що у свою чергу посилює покарання та ганьбу.

У США 25% дітей із проблемою енурезу зазнають покарання. У Гонконгу 57% караються за обмочування. Батьки із середнім і нижчим середнім рівнем освіти карають дітей удвічі частіше, ніж батьки які мають вищу освіту.

Сім'я

Батьки та члени сім'ї часто посилюють стрес дітей із проблемою енурезу. Постільна білизна та піжаму необхідно часто прати, міняти та купувати. Енурез стає причиною недосипання, тому що дитина плаче і будить батьків, а потім, боячись свого вчинку, вимагає, щоб його заколисували, сиділи поряд з ним.

Європейські дослідження показують, що сім'я з дитиною, яка має проблему енурезу, витрачає на її утримання більше на $1000 на рік на купівлю додаткової білизни, памперсів та іншого приладдя.

Завдання батьків виявляти набагато більше терпіння, не звертаючи увагу на ці фактори, що «обтяжують» їхнє життя.

Соціопатія

Енурез не призводить до соціопатії, але тільки у випадку, якщо батьки та інші вихователі не завдають дитині травми, ганьби та караючи її навіть за погану оцінку.

Енурез – частина тріади Макдональда, набору з трьох поведінкових характеристик, описаних Джоном Макдональдом у 1963 році. Двома іншими характеристиками були піроманія та зоосадизм. Макдональд припустив наявність зв'язку між цими трьома характеристиками та майбутньою соціопатичною і навіть злочинною поведінкою людини.

Ці відхилення Макдональд спостерігав (1963) у пацієнтів.

Це неадаптивне поведінка — результат порушеної адаптації поведінки, тобто. механізмів виживання у соціумі. Ця тріада не є прямим прогнозом злочинної поведінки, однак у стані сильного стресу така дитина демонструє чіткі асоціальні поведінкові ознаки. Під впливом стресу, що виникає в їхньому оточенні у них вдома діти демонструють неадаптивну поведінку з метою зняття напруги та у спробі уникнути стресу.

Понад 60% майбутніх убивць мочилися у ліжко, незважаючи на те, що вони були у підлітковому віці.

Енурез «несвідомий, мимовільний та ненасильницький акт, тому його важче пов'язати зі злочинним насильством, ніж, скажімо, зоосадизм чи піроманію».

Тому в цій тріаді енурез швидше пов'язаний із емоційною чи фізичною травмою. Травма може спричинити повернення енурезу (вторинний енурез) як у дітей, так і у дорослих. Нагадаємо, що травма у таких дітей викликається і тоді, коли дорослі карають чи соромлять дитину, а вчителі ставлять їй двійку. Також енурез може викликати і покарання двієчників, тому, щоб не спровокувати хворобу, краще не карати дитину, а розібратися з нею, чому вона отримала погану оцінку та серйозно поговорити з учителем.

Це призводить до складності ідентифікації проблеми. Але не енурез викликає злочинну поведінку, а травма, яка вдруге виникає як результат реакції на нього соціального оточення. Батьківське насильство, викликане дитячим енурезом, може викликати схильність до вбивства. Наприклад, до 12 років на енурез страждав Андрій Чикатило, за що мати його постійно била.

Диференціювання

Не завжди неконтрольоване виділення сечі можна вважати енурезом. Такі ж прояви можуть бути при поліурії, нетриманні сечі, неконтрольованому виділенні сечі у дівчаток.

Лікування

Профілактикою енурезу вважають умови, при яких пацієнт повинен спати на жорсткому, але теплому ліжку. Під час сну ноги й поперек тепло огортають, дещо підносять ножний кінець ліжка. Також важливий процес вироблення стереотипу поведінки перед сном. Потрібно лягати спати та прокидатися о певній годині. За декілька годин до сну рекомендується відмовитись від ігор, перегляду телевізора, Інтернета. Доцільна невелика прогулянка перед сном. Небажане м'яке ліжко. Обмежити вживання рідини, мінімум за 4-6 год до початку сну.

Визнаним є метод формування умовного рефлексу пробудження з допомогою спеціальних мініатюрних пристроїв «мокрий будильник», (наприклад, «Pipi-Stop», «Haltur» тощо). В основу спрацювання даних пристроїв покладено метод «водяного» замикання електричних контактів. У «сухому стані» контакти «енурезного будильника» розімкнені, але як тільки на них потрапляє сеча, контакти замикаються та відбувається відтворення звукового та (або) вібраційного сигналів, які спрямовані на переривання сечевипускання.

Медикаментозне лікування передбачає застосування протизапальних, антидепресантів, вазопресинів тощо.