Епігони (значення)

Епігони (грец. ἐπίγονοι букв. «нащадки»):

• Епігони у давньогрецькій міфології — сини героїв, які брали участь у відомому поході проти Фів, які розпочали через десять років після невдалого походу їхніх батьків нову війну.
• «Епігони» — одна із давньогрецьких кікличних поем фіванського циклу, приписувана Антімаху з Теоса.
• Епігони в історії стародавнього світу — нащадки полководців Олександра Македонського, заснували елліністичні держави після розпаду його імперії (діадохів)^[1].
• Епігони в літературній та мистецтвознавчій критиці — назва послідовників будь-яких відомих письменників, художників та інших, що помітно поступаються в майстерності своїм «вчителям». Пародисти до епігонів не належать. У Радянському Союзі епігонством вважалося наслідування методів і ідей своїх попередників у змінених і більше не виправданих обставинах. Поширення епігонства пов'язують з періодами культурного застою, є наслідком загальної ідеологічної кризи суспільства.^[2]