Ервін Фіров

Ервін Макс Клеменс Генріх Ернст Гаррі Фіров (нім. Erwin Max Clemens Heinrich Ernst Harry Vierow; 15 травня 1890, Берлін — 1 лютого 1982, Текленбург) — німецький воєначальник, генерал піхоти вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Ервін Фіров
нім. Erwin Vierow
Генерал-лейтенант Фіров (1940).
Народився	15 травня 1890(1890-05-15) Берлін, Німецька імперія
Помер	1 лютого 1982(1982-02-01) (91 рік) Текленбург, Штайнфурт, Мюнстер, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Роки активності	? — 1944
Військове звання	генерал від інфантерії
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу За поранення (нагрудний знак) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Син торговця Альберта Фірова і його дружини Фрідеріки, уродженої Мюллер. 21 вересня 1908 року вступив в Імперську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 12 жовтня 1937 року — начальник Генштабу 11-го армійського корпусу. 10 вересня 1939 року відправлений в резерв ОКГ. З 25 вересня 1939 року — командир 96-ї, з 5 серпня 1940 року — 9-ї піхотної дивізії, з 6 січня 1941 року — 55-го, з 14 лютого 1943 року — 20-го армійського корпусу. 10 березня 1943 року знову відправлений в резерв ОКГ. 1 червня 1943 року відряджений в штаб військово-адміністративного округу «Північно-Західна Франція», з 1 липня — командувач округом. З червня 1944 року — командувач на Соммі. 1 вересня 1944 року потрапив в британський полон.

Сім'я

23 вересня 1924 року одружився з Катаріною Аренс. В пари народились 3 синів (1925, 1927 і 1929).

Звання

• Фанен-юнкер (21 вересня 1908)
• Лейтенант (27 січня 1910) — патент від 29 січня 1908 року.
• Оберлейтенант (27 січня 1915)
• Гауптман (18 квітня 1917)
• Майор (1 січня 1929)
• Оберстлейтенант (1 жовтня 1932)
• Оберст (1 вересня 1934)
• Генерал-майор (1 січня 1938)
• Генерал-лейтенант (1 січня 1940)
• Генерал піхоти (1 січня 1941)

Нагороди

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (17 вересня 1939)
  • 1-го класу (17 червня 1940)
• Лицарський хрест Залізного хреста (15 листопада 1941)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (1942)

Див. також

• Вальтер Фіров — молодший брат.

Література

• Rangliste des Deutschen Reichsheeres. Mittler & Sohn Verlag. Berlin 1930. S. 124.
• Veit Scherzer: Ritterkreuzträger 1939–1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. 2. Auflage. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S. 759.

Посилання

• Біографічні дані.