Еректильна тканина

Еректильна тканина — тканина в організмі з численними судинними порожнинами або печериста тканина, яка може наповнюватися кров’ю.^[1][2] Проте тканина, яка не має еректильної тканини повністю або частково (така як малі статеві губи, переддень, піхва та уретра), також може бути описана як така, що насичена кров’ю, часто у зв'язку з сексуальним збудженням.^[2]

У статевих органах

Поперечний переріз на якому показано два печеристих тіла у верхній частині статевого члена та губчасте тіло, що оточує уретру у нижній

Поперечний переріз на якому видно два печеристих тіла клітора

Еректильна тканина присутня в зовнішніх статевих органах, наприклад у вигляді печеристих тіл статевого члена та їх гомологів у кліторі, які також називають печеристими тілами.^[2] Під час ерекції статевого члена або клітора печеристі тіла наповнюються артеріальною кров’ю, цей процес називається тумесценцією.^[3] Цей процес може бути результатом будь-якого з різноманітних фізіологічних подразників, які можуть бути внутрішніми чи зовнішніми. Цей процес стимуляції, викликаний внутрішніми або зовнішніми стимулами, також відомий як сексуальне збудження. Губчасте тіло — одинарна трубчаста структура, розташована під печеристими тілами у чоловіків. Вона також може трохи насичуватися кров’ю, але менше, ніж печеристі тіла.

У носі

Еректильна тканина присутня в передній частині носової перегородки^[4] і прикріплена до раковин носа. Носовий цикл відбувається, коли еректильна тканина на одній стороні носа набухає, а на іншій стороні звілбнюється. Цей процес контролюється вегетативною нервовою системою; парасимпатичне домінування, пов’язане із набуханням, а симпатичне — із звільненням.^[5][4] Тривалість одного циклу може сильно відрізнятися в різних індивідів; у 2016 році науковці зафіксували діапазони між 15 хвилинами та 10,35 годин, хоча середнє значення було зазначено як 2,15 ± 1,84 години.^[4]

Інші види

Еректильна тканина також міститься в губці сечівника та губці промежини.^[2] Ерекція сосків відбувається не за рахунок еректильної тканини, а за рахунок скорочення гладкої мускулатури, контрольованою вегетативною нервовою системою.