Ерколе Карціно

Е́рколе Карці́но (італ. Ercole Carzino, 9 жовтня 1901, Самп'єрдарена — 10 січня 1980, Генуя) — італійський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Ерколе Карціно
Ерколе Карціно
Особисті дані
Народження	9 жовтня 1901(1901-10-09)
	Самп'єрдарена, Італія
Смерть	10 січня 1980(1980-01-10) (78 років)
	Генуя, Італія
Громадянство	Італія
Позиція	півзахисник
Юнацькі клуби
1915–1916 1916–1917 1917–1918	«Сперанца» «Енотрія Дженова» «Лігуре»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1918–1927 «Самп'єрдаренезе» 135 (13) 1927–1929 «Ла Домінанте» 27 (1) 1929–1931 «Імперія» 39 (16) 1931–1933 «Самп'єрдаренезе» 1 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1921 Італія 1 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1931–1934 «Самп'єрдаренезе» (помічник) 1934–1935 «Сестрезе» 1936–1937 «Сестрезе» 1937–1939 «Манліо Каваньяро»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за клуб «Самп'єрдаренезе», а також національну збірну Італії.

Клубна кар'єра

Народився 9 жовтня 1901 року в місті Самп'єрдарена. Під час війни грав за низку місцевих клубів, а після її завершення перейшов у «Самп'єрдаренезе», до складу якого приєднався 1918 року, але дебютував у елітному дивізіоні лише в наступному сезоні 1919/20. Відіграв за генуезький клуб наступні вісім сезонів своєї ігрової кар'єри.

Ерколе Карціно під час виступів за «Ла Домінанте».

У 1927 році його команда об'єдналася з клубом «Андреа Доріа», утворивши команду «Ла Домінанте», де Карціно провів ще два сезони.

З 1929 року грав за нижчологову «Імперію», але 1931 року повернувся у відновлений «Самп'єрдаренезе» граючим тренером, де, втім, на поле майже не з'являвся і незабаром завершив кар'єру.

Виступи за збірну

6 листопада 1921 року Карціно провів свій перший і єдиний матч у складі національної збірної Італії в товариській грі проти збірної Швейцарії^[1]. Він став першим гравцем «Самп'єрдаренезе», що зіграв за національну збірну, а другим став Бруно Вентуріні лише п'ятнадцять років потому.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру, ще продовжуючи грати на полі, 1931 року, увійшовши до тренерського штабу клубу «Самп'єрдаренезе».

У 1934–1939 роках з невеликою перервою очолював команду «Сестрезе», яка з 1937 року носила назву «Манліо Каваньяро».

Статистика виступів

Статистика клубних виступів

Сезон	Команда	Чемпіонат
		Ліга	Ігор	Голів
1919–20	«Самп'єрдаренезе»	A	8	0
1920–21		A	14	0
1921–22		A	16	1
1922–23		A	22	3
1923–24		A	16	4
1924–25		A	21	1
1925–26		A	21	1
1926–27		A	17	3
Усього за «Самп'єрдаренезе»			135	13
1927–28	Ла Домінанте	A	10	0
1928–29		A	17	1
Усього за «Ла Домінанте»			27	1
1929–30	«Імперія»	2Д (IV)	19	4
1930–31		1Д (III)	20	12
Усього за «Імперію»			39	16
1931–32	«Самп'єрдаренезе»	1Д (III)	1	0
1932–33		B (ІІ)	0	0
Усього			204	33

Статистика виступів за збірну

Особисте життя

Його старший брат Енріко також грав у футбол і тривалий час був воротарем «Самп'єрдаренезе» (1919-1925)^[2][3][4].