Ернандо Сілес Реєс

Ернандо Сілес Реєс (ісп. Hernando Siles Reyes; 5 серпня 1882, Сукре — 23 листопада 1942, Ліма) — болівійський державний і політичний діяч, 31-й президент Болівії (з 10 січня 1926 до 28 травня 1930 року).

Ернандо Сілес Реєс ісп. Hernando Siles Reyes
Ернандо Сілес Реєс
31-й Президент Болівії
10 січня 1926 — 28 травня 1930 року
Віце-президент:	Абдон Сааведра
Попередник:	Феліпе Сегундо Гусман
Наступник:	Карлос Бланко Галіндо
Народження:	5 серпня 1882(1882-08-05)[1]  Сукре, Болівія
Смерть:	23 листопада 1942(1942-11-23)[1] (60 років)  Ліма, Перу
Країна:	Болівія
Освіта:	Major and Pontifical Saint Francis Xavier University of Chuquisacad
Партія:	Націоналістична партія
Діти:	Ернан Сілес Суасо, Луїс Адольфо Сілес Салінас і Jorge Siles Salinasd
Автограф:
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Реєс.

Біографія

Ернандо Сілес був засновником Націоналістичної партії (Partido Nacionalista), головним опонентом якої на політичній арені виступала фракція Республіканської партії Баутісти Сааведри, що перебувала при владі в Болівії з 1920 року. Перед виборами 1926 року Ернандо Сілес Реєс пішов на угоду з сааведристами, включивши до свого передвиборчого блоку брата колишнього президента Сааведри, Абдона як віце-президента. В такому дублі Сілес Реєс-Сааведра здобули перемогу, і в серпні 1926 року Сілес Реєс склав присягу як президент країни.

Був одним з найпопулярніших в країні президентів першої половини ХХ століття, воістину харизматичною особистістю. Ще більших симпатій він здобув після офіційного розриву з колишнім президентом Баутістою Сааведрою й заслання його разом з братом до Чилі. У той же час уряд Сілеса Реєса відчував серйозні труднощі у зв'язку з погіршенням економічної ситуації в країні, що стала катастрофічною після настання світової кризи 1929 року. Також його кабінет є відповідальним за загострення напруженості у відносинах із сусіднім Парагваєм, що призвело до Чакської війни 1932—1935 років та поразки Болівії.

Багато опозиційних діячів за часів його правління були заслані чи втекли з Болівії за кордон. У зв'язку з погіршенням стану справ в економіці, в чому звинувачувався уряд Сілеса Реєса, в країні було здійснено державний переворот, в результаті якого 28 травня 1930 президент втратив владу й емігрував до Чилі, а потім — до Перу. Країну як тимчасовий президент очолив голова військової хунти генерал Карлос Бланко Галіндо.

Обидва сина Ернандеса Сілеса Реєса пізніше також стали президентами Болівії — Ернан Сілес Суасо у 1956—1960 та у 1982—1985 роках; Луїс Адольфо Сілес Салінас займав пост глави держави упродовж кількох місяців 1969 року.

Пам'ять

Іменем Ернандо Сілеса названо головний футбольний стадіон у столиці Болівії Ла-Пасі.