Ерн Володимир Францович

Володимир Францевич Ерн (5 (17) серпня 1882, Тіфліс, Російська імперія — 29 квітня (12 травня) 1917, Москва, Російська імперія) — російський філософ, рідний брат російського військового діяча, білого емігранта Миколи Ерна.

Ерн Володимир Францович
Народився	5 (17) серпня 1882[1]  Тифліс, Російська імперія
Помер	29 квітня 1917(1917-04-29)[1] (34 роки)  Москва, Російська імперія  ·нефрит
Поховання	Новодівичий цвинтар
Діяльність	філософ
Alma mater	Історико-філологічний факультет Московського державного університету[d] (1904)
Заклад	Імператорський Московський університетd
Ерн Володимир Францович у Вікісховищі

Біографія

Народився в Тифлісі в 1882 в дворянській родині німецько-шведсько-польсько-російського походження^[2]. Син Г. А. Ареф'єва, після усиновлення (1884) отримав прізвище та по батькові вітчима. Навчався у Тифліській гімназії. Однокласник Павла Флоренського^[3]. У 1900—1904 роках. вивчає філософію на історико-філологічному факультеті Московського університету, згодом доцент та професор. У 1905 р. був серед засновників «Християнського братства боротьби», який виступав із позицій християнського соціалізму та підтримки революційного руху. 1906 року серед організаторів Релігійно-філософського товариства пам'яті Вл. Соловйова у Москві, бере активну участь у роботі товариства, читає лекції на тему «Соціалізм і християнство». Співпрацює із видавництвом «Шлях». На кшталт ідей християнського платонізму (передусім — східної патристики) та ідей В. С. Соловйова, Ерн розвинув вчення про логос як творчий початок буття^[4]. Як підкреслював філософ та публіцист Н. О. Лоський,

По учению Эрна, логос есть конкретное живое существо, вторая ипостась Троицы, воплощенная и присутствующая в историческом процессе. Эрн называет свою философию «логизмом». Его кн. «Борьба за логос» — это сборник очерков, в которых он противопоставляет 2 философские тенденции — рационализм и свой «логизм». Рационализм исследует субъективные данные опыта и их разработку в соответствии с формальными правилами логики, т. е. понимания[5]...

У своїх зрілих роботах Ерн виступає проти характерної на той час модернізації православ'я. У 1912 р. публікує працю «Г. С. Сковорода . Життя та вчення». У 1914 р. захищає магістерську дисертацію «Розміні та її теорія знання». Після захисту магістерської дисертації затверджено приват-доцентом Московського університету.^[6]

У 1915 р. побачила світ брошура Володимира Ерна «Меч та Хрест. Стаття про сучасні події», присвячена завданням православного патріотизму під час Першої світової війни .

У 1916 р. Ерн готує докторську дисертацію «Філософія Джоберті» (не встиг захистити). Помер від нефриту у 1917 році. Похований на Новодівичому цвинтарі (3 діл.).

Твори

• Християнське ставлення до власності, 1906.
• Соціалізм та загальна думка, 1907.
• Християнство, 1909.
• Боротьба за Логос, 1911.
• Гносеологія Ст С. Соловйова, 1911.
• Григорій Савич Сковорода. Життя та вчення, 1912.
• Критика кантівського поняття істини, 1912.
• Толстой проти Толстого, 1912.
• Розміні та її теорія знання, 1914.
• Природа наукової думки, 1914 р.
• Меч і Хрест, 1915.^{[недоступне посилання]}
• Час Слов'янофільствує, 1915.
• Філософія Джоберті, 1916.
• Розбір Послання Святішого Синоду про Ім'я Боже. М: видання «Релігійно-філософської бібліотеки», 1917.
• Верховне розуміння Платона, 1917.
• Листування з друзями // Знайдені Град. Історія Християнського братства боротьби в листах і документах / сост., Предисл., Ком. С. В. Чорткова. — М.: Кучкове поле, 2017. — 472 с.