Еріберто Еррера

Не плутати з Еленіо Еррерою — аргентинським і французьким футболістом та тренером.

Еріберто Ерре́ра (ісп. Heriberto Herrera, нар. 24 квітня 1926, Гварамбаре — пом. 26 липня 1996, Асунсьйон) — парагвайський та іспанський футболіст, що грав на позиції захисника. Виступав, зокрема, за клуб «Атлетіко» та збірну Парагваю, з якою був переможцем чемпіонату Південної Америки, а також збірну Іспанії.

Еріберто Еррера
Особисті дані
Повне ім'я	Еріберто Еррера Удрісар
Народження	24 квітня 1926(1926-04-24)
	Гварамбаре, Парагвай
Смерть	26 липня 1996(1996-07-26) (70 років)
	Асунсьйон
Громадянство	Парагвай  Іспанія
Позиція	захисник, тренер
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) ? «Насьйональ» (Асунсьйон) ? (?) 1952–1959 «Атлетіко» 74 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г) 1953 Парагвай 5 (0) 1957 Іспанія 1 (0)
Тренерська діяльність***
Роки Команда Посада 1959–1960 «Райо Вальєкано» 1960–1961 «Тенерифе» 1961–1962 «Гранада» 1962 «Реал Вальядолід» 1962–1963 «Еспаньйол» 1963–1964 «Ельче» 1964–1967 «Ювентус» 1967 Парагвай 1967–1969 «Ювентус» 1969–1971 «Інтернаціонале» 1971–1973 «Сампдорія» 1973–1975 «Аталанта» 1975–1976 «Лас-Пальмас» 1976–1977 «Валенсія» 1977–1978 «Еспаньйол» 1978–1979 «Ельче» 1980 Парагвай 1981–1982 «Лас-Пальмас»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 15 березня 2015.
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну оновлено 15 березня 2015.
*** Тільки на посаді головного тренера.

По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер, працював з провідними іспанськими та італійськими клубами, зокрема приводив «Ювентус» до перемог в Серії A і Кубку Італії.

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував виступами за команду клубу «Насьйональ» з міста Асунсьйон. 1952 року перейшов до мадридського «Атлетіко», за який відіграв 7 сезонів. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Атлетіко» (Мадрид) у 1959 році.

Виступи за збірні

1953 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Парагваю. У складі збірної того року був учасником розіграшу Кубка Америки у Перу, здобувши того року титул континентального чемпіона та ставши найкращим гравцем турніру.

Згодом отримав іспанське громадянство і 1957 року провів одну гру за збірну цієї країни.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 1959 року, очоливши тренерський штаб клубу «Райо Вальєкано». Протягом насутпних п'яти років працював в Іспанії, де також очолював команди «Тенерифе», «Гранади», «Реал Вальядоліда», «Еспаньйола» й «Ельче», проте у жодному з клубів не затримався більше ніж на сезон.

1964 року перебрався до Італії, очоливши команду «Ювентуса», з якою спочатку здобув перемогу в Кубку Італії 1964-65, а згодом й у чемпіонаті в сезоні 1966-67. Пропрацював з туринцями до 1969, провівши на чолі «Ювентуса» 162 гри, що довгий час було клубним рекордом, який вдалося побити лише Джованні Трапаттоні на початку 1980-х^[1]. Залишивши «Юве» Еррера продовжив працювати в Італії, провівши по декілька сезонів на чолі «Інтернаціонале», «Сампдорії» та «Аталанти», із жодною з яких, втім особливих успіхів не досягнувши.

1975 року повернувся до Іспанії, де до кінця 1970-х працював почергово з «Лас-Пальмасом», «Валенсією», «Еспаньйолом» та «Ельче». Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Лас-Пальмас», команду якого Еріберто Еррера очолював як головний тренер до 1982 року.

Двічі, в 1967 та 1980 нетривалий час працював зі збірною Парагваю

Помер 26 липня 1996 року на 71-му році життя у місті Асунсьйон.

Титули і досягнення

Як гравця

• Володар Кубка Америки (1):

Парагвай: 1953

Як тренера

• Чемпіон Італії (1):

«Ювентус»: 1966-67

• Володар Кубка Італії (1):

«Ювентус»: 1964-65