Ерік Піанка

Ерік Піанка (англ. Eric Rodger Pianka, 23 січня 1939(19390123), округ Сискію, Каліфорнія — 12 вересня 2022)^[2] — американський біолог (зоолог, еволюційний еколог), співробітник Техаського університету, автор книжки «Еволюційна екологія» (англ. Evolutionary Ecology), в якій було зроблено класичну спробу пов'язати еволюціонізм з екологією. Книгу було вперше видано на початку 70-х років  XX ст., a згодом багато разів перекладено різними мовами (грецькою, японською, російською, польською, іспанською)^[3] та іншими^[4].

Ерік Піанка
англ. Eric Rodger Pianka
Народився	23 січня 1939(1939-01-23) Сискію, Каліфорнія
Помер	12 вересня 2022(2022-09-12) (83 роки)
Країна	США
Діяльність	біолог, зоолог, еколог, герпетолог
Alma mater	Бакалаврат — Карлетон-коледж Доктор філософії — Університет Вашингтона
Галузь	екологія, біологія, еволюційна екологія
Заклад	Техаський університет
Науковий керівник	Richard C. Snyderd[1] і Роберт МакАртур[1]
Аспіранти, докторанти	Daniel Thomas Haydond[1]
Нагороди	Грант Ґуґґенгайма Нагорода Екологічного товаристваd (2015) член Екологічного товариства Америкиd (2013)
Особ. сторінка	integrativebio.utexas.edu/component/cobalt/item/7-integrative-biology/231-pianka-eric-r?Itemid=1224

Біографія

Ще в дитинстві цікавився ящірками та слимаками. У квітні 1952 року брав участь як скаут у нічній екскурсії, під час якої хлопчики були зачаровані феєрверками, видимих здаля над містом. Після цього брати Піанки на власному подвір'ї почали бавитися з базукою, і, як наслідок, у 13-річного Еріка було дуже скалічено руки і ноги^[5].

Закінчив Карлетон-Коллеж в 1960 р., після чого пройшов докторантські студії в Університеті Вашингтону в Сієтлі i здійснював дослідження в Університеті Західної Австралії. Габілітацію пройшов, працюючи з Робертом Макартуром в Принстонському університеті в 1966—1968 рр. З 1968 р. — професор еволюційної екології в Університеті Техасу в Остіні.

За 45 років академічної діяльності опублікував 18 власних книжок (серед яких класичний підручник «Evolutionary Ecology»^[4], а також автобіографію), розділи в колективних монографіях, щонайменше 200 наукових статей. Зробив сотні доповідей у провідних академічних установах світу^[3].

Публікації

Список публікацій, представлений нижче (авторство i співавторство), складений самим Піанкою, вміщено на його Інтернет-сторінці (Eric Pianka, Denton A. Cooley Centennial Professor, Section of Integrative Biology U.T.Austin)^[6]:

• 1994 — The Lizard Man Speaks, University of Texas Press, Austin,
• 1994 — Lizard Ecology: Historical and Experimental Perspectives, Princeton University Press,
• 2000 — Evolutionary Ecology (edition 6), Benjamin-Cummings, Addison-Wesley-Longman. San Francisco,
• 2001 — How often do lizards «run on empty?» Ecology 82: 1-7,
• 2001 — Allometry of clutch and neonate sizes in monitor lizards (Varanidae: Varanus), Copeia 2001: 443–458,
• 2001 — Food web laws or niche theory? six independent empirical tests, American Naturalist 158: 193–199,
• 2002 — A general review of zoological trends during the 20th century, A. Legakis, S. Sfenthourakis, R. Polymeni, and M. Thessalou-Legaki, eds. Proc. 18th International Congress of Zoology, pp.3-13,
• 2003 — Lizards: Windows to the Evolution of Diversity, University of California Press, Berkeley,
• 2003 — History and the global ecology of squamate reptiles, American Naturalist 162: 44-60,
• 2003 — Assessing biodiversity with species accumulation curves: Inventories of small reptiles by pit-trapping in Western Australia, Austral Ecology 28: 361–383,
• 2003 — Systematics of the lizard family Pygopodidae with implications for the diversification of Australian temperate biotas, Systematic Biology 52: 757–780,
• 2004 — Historical patterns in lizard ecology: what teiids can tell us about lacertids, W V. Perez-Mellado, N. Riera i A Perera (eds.) The Biology of Lacertids. Evolutionary and Ecological Perspectives, Institut Menorqui d'Estudis. Recerca 8: 139–157,
• 2004 — Varanoid Lizards of the World, Indiana University Press,
• 2005 — Ecology's Legacy from Robert MacArthur, Chapter 11 (pp. 213–232) in K. Cuddington i B. Biesner, eds. «Ecological Paradigms Lost: Theory Change», Academic Press,
• 2005 — Integrative biology of sticky feet in geckos, BioEssays 27: 647–652,
• 2005 — Deep history impacts present day ecology and biodiversity, Proc. Nat. Acad. Sci. 102: 7877-7881,
• 2006 — The Scaly Ones. Natural History, July/August 2006, vol. 115: 28-35.

Нагороди i премії

Ctenotus robustus — один з видів ящірок, що зачарували Еріка Піанку, відомого як «The Lizard Man»

Ерік Піанка був відзначений багатьма титулами, нагородами та іншими відзнаками; від його прізвища походять, серед іншого, назви видів Ctenotus piankai Storr 1968 (сцинк), Oochoristica piankai Bursey, Goldberg et Woolery 1996 (цестода) та Skrjabinodon piankai Bursey et Goldberg 1999 (нематода)^[7]. Нижченаведений перелік відзнак складений самим Еріком Піанкою^[6]:

• 1978 — Guggenheim Fellow,
• 1981 — Fellow, American Association for the Advancement of Science,
• 1986 — Denton A. Cooley Centennial Professorship in Zoology, 1986--(for life)
• 1990 — Fulbright Senior Research Scholar, Australia,
• 1998 i 2003 — Dean's Fellow, Fall Semesters,
• 1999 — Teaching Excellence Award, College of Natural Sciences,
• 2001 — Big XII Faculty Fellowship,
• 2004 — Best non-fiction book, Oklahoma Center for the Book,
• 2004 — Distinguished Herpetologist, Herpetologists' League,
• 2004 — Featured in a 2004 Russian book «Faces of Ecology» by G.C. Rosenberg along with many famous ecologists
• 2005 — Grand Prize, Ninth Annual UT Coop Robert W. Hamilton Book Awards,
• 2006 — Distinguished Scientist, Texas Academy of Science,
• Inaugural Address for Ecology, Evolution and Behavior program, Texas A&M University,
• Lawrence Slobodkin Lecture in Evolution, State University of New York, Stony Brook.