Есперанса Агірре

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Агірре.

Еспера́нса Агі́рре і Гіль де Біє́дма, графиня Борнос (ісп. Esperanza Aguirre y Gil de Biedma, Countess of Bornos; нар. 3 січня 1952, Мадрид) — іспанський юрист і політик, член Народної партії.

Есперанса Агірре
ісп. Esperanza Aguirre
Ім'я при народженні	ісп. Esperanza Aguirre Gil de Biedma
Народилася	3 січня 1952(1952-01-03)[1] (73 роки)  Мадрид, Іспанія
Країна	Іспанія
Місце проживання	Q51720169?
Діяльність	політична діячка, адвокатка, юристка
Галузь	політика[2]
Alma mater	Мадридський університет Комплутенсе[3]
Знання мов	іспанська[2]
Членство	Q30145432?, Q50808546? і орден Ізабелли Католички
Титул	гранд і граф[d]
Посада	President of the Community of Madridd, President of the Spanish Senated, член Сенату Іспанії[d], Madrid municipal councillord, Madrid municipal councillord, Minister of Education and Cultured, Q29564118?, Q44139920?[4], депутат Асамблеї Мадридаd, депутат Асамблеї Мадридаd, депутат Асамблеї Мадридаd, депутат Асамблеї Мадридаd[5] і Spokesperson of the PP Municipal Group in the City Halld
Партія	Народна партія, Liberal Union (Spain, 1983)d (1984), Liberal Partyd (1987) і Народний альянсd (1989)
Родичі	Jaime Gil de Biedmad, Ouka Leeled, José Gil de Biedmad і Baldomero Vega de Seoane y Andrea Pérezd
У шлюбі з	Fernando Ramírez de Haro, 16th Count of Murillod
Діти	Fernando Ramírez de Harod і Álvaro Ramírez de Haro y Aguirred
Автограф
Нагороди
IMDb	ID 1773116
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Походить з аристократичної родини. У 1974 році одружилася з Фернандо Раміресом де Гаро Вальдес, шістнадцятим графом Борнос, з яким вона має двох дітей.

Закінчила юридичний факультет Мадридського університету (1974). Вона працювала клерком у державному управлінні, директором підвідомчих установ Міністерства культури. Належала до Союзу демократичного центру.

З 1983 по 1996 роки входила до міської ради Мадрида. У 1995 році мер Хосе Марія Альварес довірив їй посаду першого заступника та прессекретаря. На виборах у 1996 році Есперанса Агірре отримав мандат сенатора, у травні того ж року обійняла посаду міністра освіти, культури та спорту в уряді Хосе Марії Аснара. Залишила уряд у січні 1999 року в ході реконструкції кабінету. У лютому того ж року стала головою Сенату (перша жінка в історії Іспанії). З жовтня 2003 по вересень 2012 року була президентом автономного співтовариства Мадрид, потім протягом декількох місяців працювала в уряді як радник з питань туризму, потім перейшла до приватного сектора.

19 березня 2020 року разом із чоловіком Есперанса Агірре було прийнято до лікарні після того, як він був підданий тестуванню на COVID-19 під час пандемії коронавірусу в Іспанії^[6].

Відзнаки

• Великий хрест ордена Карлоса III (1999)
• Великий хрест ордена Ізабелли Католички (2004)
• Великий хрест ордена Громадянських заслуг (2004, Іспанія)
• Офіцер ордена Почесного легіону
• Кавалер ордена Британської імперії (2004)