Етельберт I (король Кенту)

Етельберт І Кентський (Езелберхт І, Святий Етельберт, англ. Ethelbert, Albert, Æthelbert, Aethelberht — шляхетне світло; 552 — 616) — перший християнський король Кенту. Похований у Кентерберійському абатстві.

Етельберт І Кентський англо-саксон. Æthelbert of Kent
Етельберт І Кентський
1 Король Кенту
Народження:	бл. 560 невідомо
Смерть:	24 лютого 616 невідомо
Країна:	Кент
Рід:	Список королів Кента
Батько:	Ерменрік
Шлюб:	Берта Кентська[1] і unnamed queen of Kentd
Діти:	Едбальд, Едельвальд
Медіафайли у Вікісховищі

Див. також: Етельберт

Сім'я

Етельберт був сином короля Кенту Ерменріка. Одружений він був з Бертою, донькою паризького короля Харіберта I і королеви Інгоберги. Берта була християнкою і в шлюбі не відреклася від своєї віри. Від шлюбу з Бертою у Етельберта було двоє дітей — Едбальд, батьків спадкоємець, і Едельвальд. Берта померла в 612 році. Вважається, що вона теж була зарахована до лику святих, але явних підстав для цього і доказів існування культу немає. З непрямих джерел відомо, що після її смерті у Етельберта була ще одна дружина.

Політика

У 591 році Етельберт успадкував титул короля Кента і резиденцію в Кентербері. У тому ж році він спробував протистояти Кевліну Вессекського в боротьбі за титул бретвальди, однак, безуспішно. Етельберт зміцнив свої позиції, поріднившись з однією з наймогутніших династій того часу — Меровінгами, побравшися з Бертою. Це посприяло для отримання ним титулу бретвальди. У внутрішній політиці досягненням Етельберта став найбільш ранній в Британії рукописний кодекс законів, який поклав покарання за злочини, в тому числі, вперше, проти християнської церкви.