Ефапс

Ефа́пс чи ефаптичне спряження — електрична взаємодія між нейронами, які не контактують один з одним синаптично. Вхід та вихід іонів через мембрану нервової клітини не тільки змінює мембранний потенціал цієї клітини, але й генерує позаклітинні електричні потенціали, які можуть впливати на сусідні клітини.^[1] Ці потенціали затухають по мірі віддалення від нейрона, але, тим не менш, генерують електричне поле. Цього поля недостатньо для появи потенціалу дії в клітині, яка знаходиться в стані спокою, проте поля, що створюються синхронними змінами потенціалів у багатьох клітинах, можуть суттєво змінювати часові характеристики вже створених потенціалів. Припускається, що ефапси можуть відігравати роль в утворенні локального польового потенціалу^[en], який раніше приписували виключно синаптичній активності.^[2]

Ефаптичні явища зрідка враховують у побудові моделей міжнейронних зв'язків, оскільки вважалося, ніби їхній вплив на потенціали дії, що передаються через синапси, є невеликим. Проте до 2019 року накопичилося чимало свідоцтв, що вплив низькочастотних осциляцій позаклітинних полів може бути значним.^[3] Зокрема було показано, що в плодових мух несинаптичні електричні поля впливають на обробку сигналу в нюховому аналізаторі^[4].