Ефект Яна — Теллера

Ефе́кт Я́на — Те́ллера — зниження симетрії розташування оточення іонів у кристалах та молекулах за рахунок зняття виродження основного електронного стану. Ефект названо на честь Германа Артура Яна та Едварда Теллера.

Ефект Яна-Теллера є причиною тетрагональної дисторції гексаакваміді(II) , [Cu(OH₂)₆]²⁺, яка в іншому разі мала б октаедральну симетрію. Дві зв'язки Cu−O мають довжину 238 пм, тоді як чотири інші — ~195 пм.

Ефект Яна—Теллера виникає тоді, коли в симетричній конфігурації основний електронний стан вироджений. Здебільшого це буває в октаедральній конфігурації^[1], зокрема він часто зустрічається в комплексах шестикоординованої міді^[2]. Видовження або скорочення однієї з пар міжатомних відстаней призводить до зняття виродження, при цьому енергія одного зі станів — понижується. Як наслідок симетрична конфігурація стає нестійкою. Здебільшого ефект проявляється як видовження, хоча можливе також скорочення.

Див. також

• Ефект Реннера
• Ефект Реннера-Теллера
• теорема Яна — Теллера