Ефект дезінформації

Ефект дезінформації (англ. misinformation effect) — це когнітивне упередження, пов'язане з пам'яттю. Відбувається, коли відтворення епізодичних спогадів стає менш точним через отриману post factum інформацію^[1]. Являє собою класичний приклад ретроактивної інтерференції, що виникає, коли інформація, отримана пізніше, впливає на можливість пам'ятати раніше закодовану інформацію. В сутності, нова інформація, отримана індивідом, потрапляє в більш ранній часовий проміжок і діє, спотворюючи пам'ять про оригінальну подію^[2].

Ефект дезінформації вивчається з середини 1970-х років^[3]. Е. Лофтус є одним з найбільш впливових дослідників в цій області^[4][5].

Ефект дезінформації відображає два з найбільш кардинальних «гріхів» пам'яті^[6]: сугестивність, тобто вплив переконань з боку інших людей і соціальних очікувань на наші спогади, і мізатрібуцію, тобто плутанину в джерелах спогадів (власні враження при безпосередньому спостереженні події, пам'ять при її описі, чужі навіювання і розповіді тощо)^[7].

Дослідження ефекту дезінформації дозволяє усвідомити хибність впевненості в абсолютній сталості та надійності наших спогадів^[7], а також дають можливість зрозуміти, що навіть пам'ять про особисто сприйняті події та явища може бути спотворена згодом через отримання деякої нової інформації — за рахунок механізму ретроактивності інтерференції. Знання про ефект дезінформації вкрай важливо як в судочинстві, так і в будь-якій — в тому числі і повсякденній — діяльності, де люди покладаються на точність своїх спогадів^[8].