Ефроїмсон Ілля Якович

Ілля Якович Ефроїмсо́н (нар. 14 лютого 1913, Сімферополь — пом. 6 січня 1992, Харків) — український радянський художник; член Харківської організації Спілки радянських художників України з 1962 року.

Ефроїмсон Ілля Якович
Народження	14 лютого 1913(1913-02-14)  Сімферополь, Російська імперія
Смерть	6 січня 1992(1992-01-06) (78 років)
	Харків, Україна
Країна	Російська імперія  СРСР  Україна
Жанр	пейзаж
Навчання	Харківський фаховий вищий художній коледж (1940) і Харківський художній інститут (1950)
Вчитель	Кокель Олексій Опанасович, Бесєдін Сергій Фотійович і Прохоров Семен Маркович
Діяльність	художник
Член	Спілка радянських художників України
Учасник	німецько-радянська війна

Біографія

Народився 14 лютого 1913 року в місті Сімферополі. Упродовж 1937—1940 років навчався в Харківському художньому училищі^[1]; у 1940—1941 роках — у Харківському художньому інституті. Брав участь у німецько-радянській війні. У 1945—1950 роках продовжив навчання у Харківському художньому інституті. Його викладачами були зокрема Олексій Кокель, Сергій Бесєдін, Семен Прохоров.

У 1951—1960 роках працював у Харківських художньо-виробничих майстернях Художньо фонду УРСР. Після інсульту, з 1982 року працював переважно у майстерні. Жив у Харкові, в будинку на вулиці Отакара Яроша, № 21а, квартира № 34. Помер у Харкові 6 січня 1992 року.

Творчість

Працював у галузі станкового живопису і графіки. Створював пейзажі, діорами. Використовував олівець, сангіну, вугілля, акварель, туш. Серед робіт:

живопис

• «Рідні поля» (1950);
• «Повернення з фронту» (1950);
• «Автопортрет» (1972);
• «Солдати» (1984);
• «Хліб» (1989);
• «Типажі»(1990-ті);
• «Святі люди» (1990-ті);

гравюри

• «Сіяч» (1956);
• «Гармонія» (1959);
• «Біля вогнища» (1959);
• «Рідні руїни» (1959);
• «Вода» (1964);
• «Жертви окупації» (1964);
• «Говорить Москва» (1964);
• «Звільнення» (1964);

автолітографії

• «До рідного краю» (1957);
• «Дружинники» (1960);
• «Нова лінія у колгосп» (1961);
• «На старті» (1963);
• «Велотрек» (1963).

Автор графічного циклу «Тарас Шевченко» (1960-ті).

Діорами

• «Бій у селі Соколове 8 березня 1943 року» (1967, Музей бойового братерства у селі Соколовому Харківської області; у співавторстві з Всеволодом Парчевським та Віллі Мокрожицьким);
• «Корсунь-Шевченківська битва» (1969, Музей історії Корсунь-Шевченківської битви у місті Корсуні-Шевченківському, Черкаської області; у співавторстві з Всеволодом Парчевським та Віллі Мокрожицьким);
• «Підпал біржі праці у Краснодоні» (1970, Музей «Молода гвардія» у місті Сорокиному Луганської області).

Брав участь у республіканських виставках з 1957 року, всесоюзних — з 1963 року.

Окремі роботи зберігаються в Національному художньому музеї України в Києві, Харківському, Чернігівському художніх музеях.