Ефіопське нагір'я

Ефіо́пське (Абіссинське) нагі́р'я (англ. Ethiopian Plateau) — гірська система в північно-східній частині Африки в Ефіопії, Еритреї, і півночі Сомалі. Середня висота 2000 м; найвища частина — гори Симєн з вершиною Рас-Дашен (4550 м). Утворилось 75 млн років тому. Нагір'я умовно поділяють на Північне, Центральне і Південне. Сейсмічність велика.

Ефіопське нагір'я
10°00′00″ пн. ш. 38°10′00″ сх. д.
Країна	Ефіопія
Регіон	Ефіопія
Система	Велика рифтова долина
Тип	гірський хребет Трапова формація і екорегіон WWFd
матеріал	вулканічні гірські породи
Висота	4550 м
Ефіопське нагір'я Ефіопське нагір'я (Ефіопія)

Географія

Ефіопське нагір'я і гора Рас-Дашен на задньому плані.

Ефіопське нагір'я простягається між 3° і 15° північної широти та 33° і 43° східної довготи. Його загальна площа становить понад 750 тисяч км². З півночі воно межує з Нубійською пустелею, зі сходу — з Афарською депресією, з півдня переходить у плато Східної Африки, а з заходу поступово знижується до Суданської савани.^[1]

Нагір'я іноді називають «Дах Африки». Північні та південні краї нагір'я — круті схили в глибокій долині. Західні — ступеневі, порізані каньйонами Голубого Нілу та його притоками.

Нагір'я складається з гнейсів і кристалічних сланців, поверх яких залягають вулканічні породи. Глибокими й вузькими долинами нагір'я розчленоване на окремі масиви — амби.

Ефіопське нагір'я має чітку вертикальну поясність:

• до висоти 1700—1800 м — жаркий пояс «колла» — савана і світлі ліси;
• від 1800 до 2300 м — помірний пояс «война-дега» («виноградне плато», густо заселене) — зарості чагарників, акацій, високогірні степи;
• вище — прохолодний пояс «дега» — переважають гірські луки.

Ефіопське нагір'я — батьківщина кавового дерева та кількох видів пшениці і жита. Корисні копалини: золото, платина, сірка, мідні, залізні руди, буре вугілля, гіпс.