Жан Ануй

Жан Ануй (фр. Jean Anouilh; 23 червня 1910 — 3 жовтня 1987) — французький драматург, чия кар'єра тривала п'ять десятиліть.

Жан Ануй
фр. Jean Anouilh
Народився	23 червня 1910(1910-06-23)[1][2][…]  Бордо[3][4]
Помер	3 жовтня 1987(1987-10-03)[1][2][…] (77 років)  Лозанна, Швейцарія[5][4]
Поховання	Pully cemeteryd[6][7]
Країна	Франція[8][2][9]
Національність	баски
Місце проживання	Лозанна
Діяльність	драматург, сценарист, письменник, режисер
Alma mater	Ліцей Шапталя
Знання мов	французька[1][10]
Мова творів	французька
Членство	Association des amis de Robert Brasillachd
У шлюбі з	Monelle Valentind[11] і Nicole Anouilhd
Діти (5 )	Colombe Anouilhd, Caroline Anouilhd і Catherine Anouilhd
Автограф
Нагороди	Премія Чино дель Дукаd (1970) Q3405854? (1980) Tony Award for Best Playd (1961) Grand prix du théâtred
Жан Ануй у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Загальні відомості

Його твори різнилися від високої драми до абсурдистського фарсу, але найбільш відома п'єса 1944 року «Антігона», адаптація класичної драми Софокла, яку сприйняли за напад на Режим Віші Філіппа Петена. Один із найплідніших французьких письменників після Другої світової війни. Більшість робіт Ануя розглядають тему відстоювання своєї позиції у світі моральних компромісів.^[12]

П'єси

Його п'єси, створені під впливом неокласицизму, поділяються на «чорні» («Антігона» 1942), «рожеві», історичні («Жайвір» 1950 і «Беккет» 1959). Останні п'єси пронизані духом екзистенціалізму «Арешт» 1975, «Сценарій» 1976.

• «Антігона», 1942 (український переклад Жені Васильківської);
• «Жайвір», 1950
• «Коломба», 1951
• «Беккет», 1959
• «Арешт», 1975,
• «Сценарій», 1976.

та багато інших.

Переклади українською

• Антігона. Переклад з французької і вступна стаття Жені Васильківської – Україна і Світ. №№ 10-11. Ганновер, 1953. С. 26-59.
• Медея. Переклад Миколи Понеділка. – Журнал: Київ (Філадельфія, США), 1958, № 1(45). С. 1-7; № 2(46). С. 42-48; № 3(47). С. 12-15.
• Антігона. Переклад К.Квітницької-Рижової. К.: Основи, 1993.