Желеховський Андрій Володимирович

Андрі́й Володими́рович Желехо́вський, також Желехівський (*1882 Лукашівка, Липовецький повіт, Київська губернія, Російська імперія — †9 травня 1943 Старий Оскол Бєлгородська область, РРФСР, СРСР) — український фізик, електрик. Із 1926 року очільник правління Всеукраїнської асоціації фізиків. Водночас у 1933—1941 роках — декан фізико-математичного факультету. У 1941—1942 роках ректор Харківського державного університету. Один з ініціаторів створення Українського фізико-технічного інституту у Харкові. Жертва сталінського терору.

Андрій Желеховський
Народився	1882(1882) Лукашівка, Липовецький повіт, Київська губернія, Російська імперія
Помер	9 травня 1943(1943-05-09) Старий Оскол Бєлгородська область, РРФСР, СРСР
Країна	Російська імперія СРСР
Національність	українець
Діяльність	фізик
Alma mater	Київський політехнічнічний інститут, Київський університет, Харківський університет
Галузь	фізика
Заклад	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Роботи у Вікіджерелах  Желеховський Андрій Володимирович у Вікісховищі

Біографія

Андрій Желаховський народився 1882 року у селі Лукашівка, Київської губернії. Дворянського походження. За національністю українець. Закінчив реальне училище у Києві та поступив у Київський політехнічний інститут. Після навчається на фізико-математичному факультеті Київського університету. Із 1907 року переїжджає до Харкова та завершує вищу освіту у відділені природних наук фізико-математичного факультету Імператорського Харківського університету у 1911 році із спеціальністю фізик. Наукова студентська робота «Термодинамічний потенціал і застосування його до рішення термодинамічних задач» мала визнання премією А. Ф. Павловського. У останній рік студентства зробив на фізичному семінарі кафедри повідомлення із темою «Електронна теорія магнетизму».

Колектив фізмату Харківського інституту народної освіти у 1928 році

У 1920—1921 роках професор Академії теоретичних знань. У 1921—1930 професор Харківського ІНО. Від 1923 року — Харківського медичного інституту. З 1926 року очолював правління Всеукраїнської асоціації фізиків та її харківську філію. Від 1927 року — завідувач секції загальної фізики, заступник завідувача Харківської науково-дослідної кафедри фізики, із 1933 по 1936 рік завідувач кафедри експериментальної фізики, згодом це кафедра електроніки та іонічних процесів, водночас із 1933 по 1941 рік — декан фізико-математичного факультету Харківського університету.

Один із ініціаторів створення Українського фізико-технічого інституту у Харкові, науковий керівник електровакуумної бригади при ньому, яка займалась виготовлення вакуумних приладів. Не займався політичною діяльністю.

Автор перших посібників та підручників з фізики українською мовою для Вищої школи: «Курс фізики» (1932), «Електрика» (1935) та «Фізика» (1933). Видав також «Курс теорії електрики» (1933). Популяризував фізичні науки, написав низку науково-популярних книг та робіт щодо багатьох аспектів застосування фізики у народному господарстві. Публікувався в журналі «Червоний шлях».

З початку Другої світової війни лишився у Харкові де працював ректором Харківського державного університету із 1941 по 1942 рік. Вже у 1942 році переїхав у місто Грайворон Бєлгородської області, де викладав у середній школі.

22 лютого 1943 заарештований НКВС звинувачений у співпраці з німецькою окупаційною владою. За офіційними даними, помер у тюрмі від висипного тифу. Реабілітований за відсутністю складу злочинів Військовою колегією Верховного суду СРСР у 1962 році.

Роботи

Робота Андрія Желеховського

Підручники:

1. Желеховський А. В. Фізика. Вип. 1 / А. В. Желеховський. – Х. : Радянська школа, 1931. – 386 с.
2. Желеховський А. В. Фізика. Вип. 1 / А. В. Желеховський. – Х. : ВІПКП, 1932. – 363 с.
3. Желеховський А. В. Курс фізики. Ч. II / А. В. Желеховський. – Х. : Радянська школа, 1932. – 252 с.
4. Желеховський А. В. Фізика. Вип. 1 / А. В. Желеховський. – Х.-К. : ОНТВУ, 1933. – 392 с. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова
5. Желеховський А. В. Курс фізики. Вип. 3. Електрика / А. В. Желеховський. – Х.-К. : ДНТВУ, 1935. – 538 с.

Окремі статті:

• К вопросу о физических основаниях принципа относительности // Науч. зап. н.-и. матем. каф. Украины. 1926. Вып. 2 (рос.)
• Вплив зовнішніх умов на режим виснаги в розрідженому газі // Укр. фіз. зап. 1927. Т. 1, зошит 2
• Розподіл потенціалу на стінках розрядної трубки // Учені зап. Харків. ун-ту. 1935. Т. 1 (співавт.)
• До питання про залежність температури переохолодження води від діаметра канала трубки // Там само (співавт.)
• Вбирання світла в тонких шарах срібла // Там само. Т. 2/3 (співавт.).

Прізвище

В другому тому Енциклопедії українознавства, Словникова частина. — Париж, Нью-Йорк, 1957, міститься словникова стаття Желихівський Андрій,^[1] в 11 томі Енциклопедія українознавства. Словникова частина. Доповнення. — Париж, Нью-Йорк, 1995, паралельно подається прізвище Желехівський.^[2]